Біографія

Народився Тарнавені, Румунія, в сім'ї єврейських переселенців з Угорщини. В 1941 переїхав до Будапешту. В 1943 був заарештований і лише чудом уникнув участі свого батька й брата, загиблих в Аушвіц.

Після закінчення війни він закінчив консерваторію ім. Ференца Ліста в Будапешті. На початку 50-х — частково під впливом Бартока і Кодаї — звернувся до фольклору. Під час путчу 1956 року Лігеті з дружиною втікають в Австрію. У Західній Європі зближається з композиторами авангардистами — К. Штокхаузеном  і П'єром Булезом і швидко стає одним з найвидніших майстрів європейського авангарду.

1957-58 — співробітник Студії електронної музики в Кельні. У 1959-69 живе у Відні. У 1956-72 постійно викладає на Літніх курсах в Дармштадті.

З 1961 професор Королівської академії в Стокгольмі, бере участь в композиторських курсах в Мадриді (1961), в Ессене (1963), і в Більтовене (1962-63). Надалі — викладає на курсах в Німеччині, Австрії, Голландії, Угорщині, країнах Скандинавії. В 1967 отримує австрійське громадянство. У 1969-73 роках живе у Відні і Берліні, а пізніше — в Ґамбурзі. З 1972 по 1993 — професор композиції в Гамбурзі.

Вперше прославився в 1961 році оркестровою п'єсою «Атмосфери», яка пізніше увійшла як саундтрека у фільм «2001: Космічна одіссея» Стенлі Кубріка. Світове визнання композитор отримав після виходу в світ опери «Великий мертвяк», а потім і інших оперних творів. У 1999 році композитор прославився саундтреком до фільму «З широко закритими очима».

Багато творів удостоєно призів на міжнародних конкурсах. За видатні заслуги в області музичного мистецтва Лігеті нагороджений медаллю Гете, кільцем міста Відня. Він — почесний доктор Академій, Вищих музичних шкіл і Університетів у Відні, Ґамбурзі, Мюнхені, Парижі. Вісімдесятиріччя композитора широко наголошується музикантами всього світу проведенням авторських фестивалів і концертів.

Помер композитор 12 червня 2006 у Відні.

Творчість

Однією з головних проблем, що турбували Лигети-композитора, була проблема поліфонії, взаємодії в одному творі різних музичних голосів.

"Музика існує сама по собі, завдання композитора лише визначити рамки для її існування", - говорив він.

Лігеті вважається розробником т.зв. мікрополіфонії — це особлива композиційна техніка виконання більш ніж 10-тю голосами, яка стала революційною подією в музичному світі. Творчий доробок композитора складає:

Опера

• Великий мрець (Le Grand Macabre) (1975-77, друга версія 1996)

Для оркестру

• Concert românesc (1951)
• Apparitions  (1958-59)
• Atmosphères  (1961)
• Lontano  (1967)
• Ramifications, для струнного оркестру та 12 сольних струнних (1968-69)
• Chamber Concerto, для 13 інструментів (1969-70)
• Melodien  (1971)
• San Francisco Polyphony (1973-74)

Концерти

• Для віолончелі з оркестром (1966)
• Для контрабасу, флейти і гобою з оркестром (1972)
• Для фортепіано з оркестром (1985-88)
• Для скрипки з оркестром (1992)
• Hamburg Concerto, для валторни з камерним оркестром і 4 натуральних валторн (1998-99, редаговано 2003)

Вокальні та орові твори

""Вокальний цикл на слова Ш Вереша 1947
""Вокальний цикл на слова А Йожефа 1950
"" Вокальний цикл на слова Й Араньа 1952

• Реквієм, для сопрано, мецо-сопрано, мішаного хору та оркестру (1963-65)
• Lux Aeterna, для 16 голосів соло (1966)
• Clocks and Clouds, для 12 жіночих голосів (1973)
• Síppal, dobbal, nádihegedüvel (With Pipes, Drums, Fiddles) (2000)

.Камерно-інструментальні твори

• Соната, для віолончелі соло (1948/1953)
• Andante and Allegro, для струнного квартету (1950)
• Baladǎ şi joc , для двох скрипок (1950)
• 6 багателей для духового квартету (1953)
• Струнний квартет № 1 Métamorphoses nocturnes (1953-54)
• Струнний квартет № 2 (1968)
• 10 п'єс для духового квінтету (1968)
• Тріо для скрипки, валторни і фортепіано (1982)
• Hommage à Hilding Rosenberg, для скрипки і віолончелі (1982)
• Соната для альта соло (1991-94)

Для фортепіано

• Induló  (March), 4 руки (1942)
• Polifón etüd (Polyphonic Étude), 4 руки(1943)
• Capriccio nº 1 & nº 2 (1947)
• Інвенція  (1948)
• Három lakodalmi tánc («3 весільних танці»), 4 руки (1950)
• Сонатина, 4 руки (1950)
• Musica ricercata (1951—1953)
• Trois Bagatelles (1961)
• 3 п'єси для 2-х фортепіано (1976)
• Етюди для фортепіано, зошит 1, 6 етюди (1985)
• Етюди для фортепіано, зошит 2, 8 етюди (1988-94)
• Етюди для фортепіано, зошит 3, 4 етюди (1995—2001)

Для органу

• Ricercare — Ommagio a Girolamo Frescobaldi (1951)
• Volumina  (1961-62, редакція 1966)
• 2 етюди для органу (1967, 1969)

Для клавесину

• Continuum  (1968)
• Passacaglia ungherese (1978)
• Угорський Рок (Chaconne) (1978)

Електронна музика

• Glissandi  (1957)
• Artikulation(1958)

Інше

• Симфонічна поема для 100 метрономів (1962)