Пт, 22.11.2024
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [34]
Історія [28]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [2]
Пошук
$
Статистика
Посилання
    Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Теорія

Енциклопедії музичні

ЕНЦИКЛОПЕДІЇ МУЗИЧНІ  — наук.- довідкові видання, що містять інформацію про музику й муз. діячів. На відміну від універсаль­них енциклопедій, що подають відомості з усіх галузей знань, ЕМ. належать до спец, галузевих довідників. Енциклопедіям притаманне розміщення матеріа­лу в алфавіт, або темататичному порядку. Праці енцикл. характеру були відомі ще в Старод. Єгипті, Римі, Китаї, пізніше у країнах араб, писемності.

У Київській Русі—Україні такі видання з'явились у 9 ст. як зб-ки законоправил. У 13 ст. почали складатися словники незрозумілих слів, що отримали в 16 ст. назву "азбуковників". У 19 ст. в добу національного піднесення в Україні з'явилися вчені-енциклопедисти, інтелектуальний потен­ціал яких сприяв висвітленню укр. проблем у найвизначніших світових енцикл. виданнях. Статті М. Драгоманова було надруковано у франц. географічному Лексиконі, 0. Огоновського — в Нім. енциклопедії Грубера, І. Франка, М. Сумцова, М. Житецького та ін. — в Енциклопедії Брок­гауза. Першим сучасним довідником україноз­навства можна вважати підготовлену за іні­ціативою М. Грушевського велику збірну працю "Український народ в його минулому і сучас­ному" в 2-х тт. (Петроград, тепер С.-Петербург, 1914—16, рос. мовою). 3-томну Укр. Загальну Енциклопедію під ред. І. Раковського (Львів, 1930—35), підготовлену багатьма укр. вченими, за рад. часів в Україні не визнавали. Певне коло відомостей про Україну як складову час­тину кол. СРСР містилось у рос.-мовних енци­клопедіях і довідниках.

На хвилі т. зв. "українізації" у Харкові наприкін­ці 1920-х було розпочато підготовку Української Радянської Енциклопедії, але вже на початку 1930-х під час розгрому укр. культури більшо­вицькою владою це видання було припинено. Першою українознавчою іншомов. енцикло­педією стала "Handbuch der Ukraine" у 2-х тт. під ред. І. Марчука (1942, Укр. наук, ін-т у Берліні).

1949—52 у Мюнхені було опубліковано статейну Енциклопедію Українознавства в 3-х тт. (гол. ред. В. Кубійович). У 3-у томі подано відомості про укр. просторове мистецтво, т-р, музику, науку, освіту, вид. справу, пресу, біб-ки, музеї, архіви. Завдяки реалізації ідеї одного з най­більших видавничих проектів Наукового тов-ва ім. Т. Шевченка було створено 10-томну словникову частину "Енциклопедії Українознавства" (ЕУ—2) п/k гол. ред. В. Кубійовича (1955—93), за винят­ком 10-го тому, публікацію якого завершив 1985 А. Жуковський після смерті В. Кубійовича (11-й том являє собою "Доповнення. Виправлення"). В Енциклопедії Українознавства (ЕУ—2) міс­тилась інформація про укр. народ із давніх часів до 1960-х. У підготовці матеріалів про музику брав участь В. Витвицький. ЕУ—2, що досить повно й об'єктивно висвітлювала істо­рію й культуру України, було заборонено в тод. УРСР. Початок її перевидання було ініційоване 1993 Львів. НТШ та київським вид-вом "Глобус". Поява ЕУ—2 стала поштовхом для відновлення Української Радянської Енциклопедії (УРЕ) у 16-й тт. (Київ, 1959-64), 1974-85 здійснено 2-е вид. УРЕ у 12-и тт. Незважаючи на більш віль­не й досконале висвітлення в останній історії й культури України, це ще не означало появи справді нац. укр. енциклопедії. Всі зазначені укр. Е. містили відомості про укр. музику та її діячів, але підготовка спец. УМЕ розпочалася лише з 1992 відділом муз-ва ІМФЕ. Створення спец. УМЕ спирається пере­дусім на світовий досвід розробки енцикл.-довідк. зидань, що включають загальні (універсальні) муз. енциклопедії, термінолог. словники, біогр. довідники та спец, галузеві довід.-енцикл. видання.

Поміж найвизначніших ЕМ. універсаль­ного плану — видання 19—20 ст. Франції, Німеччини, Вел. Британії, Італії, Росії, при тому в російських міститься чимало відомостей про укр. муз. мистецтво. Найзмістовнішими щодо муз. інформації є такі енциклопедії, словни­ки та довідники: у Німеччині — Н. Mendel und A. Reissmann: Musikalisches Conversations- Lexikon (Berlin, 1870-79), H. Riemann: Musik- Lexikon (Leipzig, 1882), перекл. рос. мовою Г. Риман Музыкальный словарь (М.; Лейпциг, 1896, пер. с нем., дополненный русским отде­лом под ред. Ю. Энгеля), Н. J. Abert: lllustrieries Musik-Lexikon (Stuttgart, 1927), F. Blume: Die Musik in Geschichte und Gegenwart (Kassel und Basel, 1949-68), F. Hertzfeid: Lexikon der Musik. — Berlin West, 1961; J Metzier. Das neue Lexikon der Musik (Stuttgart; Weimar, 1996); у Вел. Британії — G. Grove: A Dictionary of Music and Musicians (London, 1878-90), The New Grove Dictionary of Music (Harmondsworth, 1958); у Франції — A. Lavignac, L. de la Laurencie: Encyclopedie de la musique et dictionnaire du Conservatoire (Paris, 1920—31), F. Michel, F. Lesure, V. Fedorova: Encyclopedie de la musique (Paris, 1958—61), Larousse de la musique (Paris, 1957); в Італії — С. Sartori, P. Broussard: Dizionario Ricordi della musica (Milan, 1963-64); у Польщі — J. W. Reiss: Podręczna Encyklopedia Muzyki (w 2-ch zeszytach, A-K, Warszawa, 1924) і Mata Encyklopedia Muzyki (pod redakcję 5. Siedzicskego, Warszawa, 1960, 21968), Siownik Muzykow Polskich (w 2-ch tt„ Krakow, 1962, 1963), Encyklopedia Muzyczna (опубл. 9 тт. і Додатки до тт. 1—2, Warszawa, 1984-2007), Encyklopedia Muzyki (pod redakcjg A. Chodkowskiego, Warszawa, 2001); у тод. Чехословаччині — Cesko-slovensky hudebni slovnik osob a instituci (v 2 tt., Praha, 1963, 1965); у Болгарії — Енциклопедия на българската музикальна культура (София, 1987); у США — W. Hubbard; American History and Encyclopedia of Music (Toledo, 1908-10), J. Clifford: Standard Musical Encyclopedia (New York, 1910), W. Pratt: The New Encyclopedia of Music and Musicians (New York, 1924), J. Mize: The International Who is Who in Music (Chicago, 1927), O. Thompson: The International Cyclopedia of Music and Musicians (New York, 1939), N. Lloyd: The Golden Encyclopedia of Music. — New York, 1968; O. Thompson, G. Harris, N. Slonimsky, R. Sabin, B. Bohle (1974); у Канаді — Canadian Composers Biographies (Montreal, 1964); в Іспанії — M. Vails Gorina: Encyclopedia Salvat de la musica (Barselona, 1958); в Австрії і Швейцарії —Mayers Taschen Lexikon Musik (В. 1, Wien; Zurich, 1984); у Росії — Музыкальный словарь (М., 1901—04), Энциклопедический музыкальный словарь (М., 1959, 21966), Краткий биографический словарь зарубежных компози­торов (М., 1969), Музыкальная Энциклопедия. В 6 т. (М., 1973—83), Кто писал о музыке: Библиогр. словарь музыкальных критиков и лиц, писавших о музыке в дореволюционной России и СССР. В 4 т. (Т. 1-3, сост. Г. Бер- нандт, Т. 4, сост. Т. Киселева, М., 1979-89), Музыкальный энциклопедический словарь (М., 1990); Білорусі — Д. Журавлев: Композиторы Советской Белоруссии: Краткий биогр. спра­вочник (Минск, 1966) і Союз композиторов БССР: Краткий библиогр. справочник (Минск, 1978); у кількох країнах Європи та США — Aiigemeine Enzyklopadie der Musik (Personenteil 2, Barenreiter Kassel; Basel; London; New York; Prag; Stuttgart; Weimar, 1999). В Україні в різні роки виходили муз. довідк.- енцикл. видання спец, характеру. Так, почина­ючи розробку муз. термінології, Ін-т укр. наук, мови УАН видав "Словник муз. термінології" (Держвидав України, 1925). Продовженням роботи в цьому напрямі був "Словник муз. тер­мінів" Є. Юцевича (К., 1971, 21977). Біогр. та ін. муз. довідники й словники подають відомості про видатних муз. діячів України, її муз. культу­ру — О. Білокопитов: Композитори Радянської України (X., 1934); Л. Архимович: Композиторы Советской Украины (К., 1951); Музична літерату­ра УРСР: Бібліогр. довідник (X., 1966); Музичні видання України. 1966—1971: Бібліогр. покаж­чик (К., 1977, т. 1); А. Муха й Н. Сидоренко: Спілка композиторів України (К, 1968, пер. рос. мовою і доп. вид. 1978, 1982); Ю. Юцевич: Словник музичних термінів (К., 1977) і Музика: Словник-довідник (Тернопіль, 2003); Б. Водяний, Г. Олексин, М. Ціж: Короткий словник дія­чів української музичної культури (Тернопіль, 1992;  Митці України: Біогр. довідник (К., 1992); Медведик П. Діячі української музичної культу­ри: Матеріали до біо-бібліогр. словника (у зб.: ЗНТШ: Праці Музикознавчої комісії, Л., 1993, 1996, тт. CCXXVI, ССХХХІІ); Українська музич­на енциклопедія. Словник (реєстр гасел, К., 1993;  Мистецтво України: Біогр. довідник (К., 1997); Хто є хто в Україні: Біогр. словник (К., 1997), Музичний реєстр України 1999—2000: Каталог, К., 1999); А. Муха: Композитори світу в їх зв'язках з Україною: Довідник (К., 2000) і Композитори України та української діаспо­ри: Довідник (К., 2004): Сучасні композитори України — довідник сучасних композиторів України (О., 2002, вип. 1) тощо.

Від серед. 1960-х в Україні активізувалося видання галузевих муз. словників і довід­ників: Шевченко і музика: Нотогр. і бібліогр. матеріали (1861-1961) (склала A. Kacnepm, К., 1967); В. Симоненко: Лексикон джаза (К., 1981) і Енциклопедія джазу (К., 2004); Украинская музыка в грамзаписи (сост. А. Железный, К., 1981); Б. Столярчук: Контрабасисти України: Біогр. словник (Рівне, 1992) і Фольклористи України: Біогр. словник (Рівне, 1994); В. Іва­нов: Російсько-український словник музич­них термінів (К., 1994) і Словник термінів і слів українського церковного співу: Посібник- довідник (Миколаїв, 1998); Ю. Ясіновський: Українські та білоруські нотолінійні ірмолої: Каталог і кодикологічно-палеографічне дослід­ження (Л., 1996); /. Лисенко: Словник співаків України (К., 1997) і Словник музикантів України (К., 2005); О. Снєгірьов: Піаністи України (у 2 вип., К., 1997, 1998); Н. Михайленко і Фан Динь Тан: Справочник гитариста (К., 1998); М. Бурбан: Хорове виконавство Львівщини (Дрогобич, 1999) і Хорова культура української діаспори (Дрогобич, 2003); Б. Жеплинський: Коротка історія кобзарства в Україні (Л., 2000); О. Евтушенко: Легенди химерного краю: Українська рок-антологія (К., 2001) і Обличчя музики: Творчі портрети українських зірок (К.; Тернопіль, 2006); Нотографічний покажчик музичних творів М. Лисенка (Л., 2001) тощо. Енцикл.-довідкові муз. видання виходили і в укр. зах. діаспорі: Мала українська музична енцик­лопедія (упор. О. Залеський, Мюнхен, 1971), Українські композитори: Біо-бібліогр. довід­ник (упоряд. М. Дитиняк, Едмонтон, 1986), Українські композитори Київської школи (ред.-упор. М. Гаврилюк, Буенос-Айрес, 1997), 3. Лисько: Музичний словник. Репринтне від­творення видання 1933 року (К., 1994) і Матеріали до бібліографії та історії української музики (Мюнхен, 1947-1961), /. Sonevytskyi, N. Palidvor-Sonevytska: Dictionary of Ukrainan composers (New York, 1993, передрук: L'viv, 1997).

У 21 ст. з'являються й комп'ютерні Інтернет- енциклопедії, напр., Черемшина: Історія укр. естради, поп, рок, альтернатива (//www.kmstudio. сот/иа).

Відомості про муз. мистецтво України містять також енцикл. довідники про міста й області нашої країни. Під ред. А. Кудрицького вийшли енцикл. видання "Київ" (К., 1981; рос. пере­видання К„ 1982; К., 1986), "Полтавщина" (К., 1992), "Чернігівщина" (К„ 1990). На поч. 2000-х почала виходити багатотомна Енциклопедія сучасної України (К., 2003—2006, тт. 1—6), що разом із появою в Україні перших універсальних енциклопедій мистецтва, присв. окремим галузям, свідчить про розквіт нац. культури й енцикл. думки в країні. Це такі видання, як "Українська літературна енцикло­педія" (К„ 1988), "Мистецтво України" (К„ 1995, т. 1), "Українська музична енциклопедія" (К., 2006, т. 1).

Література.:

  • Українські композитори Київської школи / Зредагував і упоряд. М. Гаврилюк. — Буенос- Айрес, 1907;
  • Романів О. Незнана українська енциклопедія // Вісник НТШ. — 1992. — № 4; Сарана Ф. Енциклопедія // УРЕ. — К., 1961. — Т. 4;
  • Данько Л. Изучение и публикация источни­ков. Справочная литература // Вопросы теории и эстетики музики. — Ленинград, 1967;
  • Лисько 3. Музичний словник. Репринтне відтворення видан­ня 1933 року. — К.. 1994;
  • Іванов В. Російсько-український словник музичних термінів. — К., 1994;
  • Його ж. Словник термінів і слів україн­ського церковного співу (посібник-довідник). — Миколаїв, 1998;
  • Большая энциклопедия музыки / Пер. с итал. Г. Боффи. — М., 2006; Музыкальный Петербург: Энцикл. словарь. — С.Пб., 1996 — 1999;
  • Coover J. Dictionaries and Encyclopedies of Music // The New Grove Dictionary of Music and Musicians. — Washington, 1980. — V. 5; Eggebrecht H. Lexika der Musik // Die Musik in Geschichte und Gegenwart (Kassel und Basel,1949—68); Collison R. Encyclopedias: Their History throughout the Ages. — New York, 1964.

 



Джерело: http://Українська музична енциклопедія - Т.2 -с.24-25
Категорія: Теорія | Додав: paleozavr (22.12.2014) | Автор: Шульгіна В.Д.
Переглядів: 2315
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2024