Підвалини для розвитку ЕМ. в Україні ство­рила праця /7. Сокальського "Русская народ­ная музыка великорусская и малорусская в ее строении мелодическом и ритмическом..." (1888), де застосовано порівняльні досліджен­ня пісенності народів із залученням акуст. вимірів і теорії Г. Гельмгольца як основи пси­хофізіолог. спільності муз. слуху людини й сприйняття нею музики. Великі зрушення в ЕМ. відбулися з винаходом фонографа Едісона (1877) та з його застосуванням для запису й транскрипції муз. фольклору, з організацією фоноархівів у Відні й Берліні п/k Е. М. фон Горнбостеля, О. Абрагама.

В Україні фоно­граф для запису народних пісень уперше використав О. Роздольський (1900), для їх розшифровок — С. Людкевич ["Галицько-руські народні мелодії" (зб. "Етнографічний збірник", 1905. — Т. 21. - Ч. 1; 1907. — Т. 22.- Ч. 2)]; для дум — О. Сластіон, (1903—04), для запису дум та їх транскрипцій — Ф. Колесса (1908). Останні надруковано в його праці "Мелодії україн­ських народних дум" (1910—13), у серії видань НТШ ("Матеріали до української етнології".— Л., Т. 13—14).

Напрям структурної типології в ЕМ. створили праці Ф. Колесси ("Ритміка українських народних пісень", 1907); його ж праці по вивченню пісенних діалектів ["Народні пісні з Галицької Лемківщини", 1929; "Народні пісні з Полісся у записах Ф. Колесси та К. Мошинського", (рукоп. — 1932, вид. — К.,); Ритмічна форма АВВА в будові строфи", 1923; "Первісні тоноряди", 1926]. Працями Ф. Колесси й К. Квітки в Україні було закладено міцну аналітичну базу ЕМ. У ЕМ., опертій на порівняльні дослідження в широкому міжнародному діапазоні з використанням точних методів, особливі заслуги належать Е. М. фон Горнбостелю та його учням і послі­довникам Ф. Бозе, М. Шнайдеру, М. Колінському, Я. Кунсту, Е. Емсхаймеру. Важливе місце в їхніх дослідженнях посіла позаєвропейська музика, психологія звука, особливості звуковидобування у первісних народів, теорія ладозвукорядів, пограничні проблеми мови й музики у новіших американських етномузикологів — проблеми соціальної антропології. 1944 виник Міжн. архів нар. музики в Женеві. У США існує тов-во етномузикології (Society of Ethnomusicology), що видає журнал "Ethnomusikologie"

1922 у Києві було створено Кабінет муз. етнографії в системі ВУАН, яким керував К. Квітка. Учений спрямував роботу на збирання укр. музичного, а також фольклору етнічних меншин, які живуть в Україні, й формування архівних фондів на базі Етногр. комісії ВУАН. У цьому ж напрямі пра­цювали співробітники Кабінету й муз.-етногр. комісії М. Гайдай, В. Харків, М. Грінченко, В. Онопа, М. Береговський, Є. Рихлік. Кабінет музичної етнографії, Етнографічна комісія стали основою для створення /н-ту укр. фольклору (1936) і на його базі — І н-ту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії. (1942—44). ІМФЕ ім. Рильського НАНУ має найбагатший архів укр. муз. фольклору, зібраного в експе­диціях післявоєнного часу, де активно працю­вали музикологи 3. Василенко, М. Гордійчук, А. Гуменюк, О. Правдюк, Л. Ященко; філо­логи І. Березовський, О. Дей, Г. Довженок, С.Мишанич, Г. Рубай, М. Шубравська, Н. Шума- да, В. Юзвенко та ін. Нові методи впроваджу­ють С. Грица, А. Іваницький, Л. Ефремова, М. Хай. Ін-т видав 28 томів серії "Українська народна творчість", поміж яких — 20 томів з жанрів словесно-муз. фольклору: "Історичні пісні" (1961), "Ігри та пісні" (1963), "Пісні Явдохи Зуїхи" (1965), "Колядки та щедрівки" (1965), "Жартівливі пісні" (1967), "Радянська пісня" (1967), "Коломийки" (1960), "Танцювальні пісні" (1970), "Весілля" (1970, у 2-х кн.), "Інстру­ментальна музика" (1872), "Співанки-хроніки" (1972); "Рекрутські та солдатські пісні" (1974), "Наймитські та заробітчанські пісні" (1975), "Чумацькі пісні" (1976), "Пісні літературного походження" (1978), "Весільні пісні", (1982 у 2-х кн.); "Дитячий фольклор" (1984), "Балади" (1987—88, у 2-х кн.), "Дитячі пісні та речитати­ви" (1991), "Українські народні думи" (2007); поза серією — "Пісні Поділля" (1976) та ін.

Від 1957 постійно виходить журнал "Народна творчість та етнографія". Значний поштовх до відновлення структурно-аналітичного напря­му Ф. Колесси — К. Квітки в Україні дали праці В. Гошовського ("Украинские песни Закарпатья", 1968, "У истоков народной музыки славян", 1971), його ж розробки із застосування кібернетики в каталогізації пісень ["Фольклор и кибернетика" (CM, 1964, №. 11—12); "Армянский универсальный структурно-аналитический ката­лог музыкального фольклора (УНСАКАТ)", 1975; "Katalogizacni analyza. Algoritmus formalizovaneho popisu" (Informacie Slovenskiej narodopisnej spolocnosci. — Bratislava, 1974 — R. 2)]; роботи С. Грици й розроблювана нею теорія парадигматики ("Мелос укра­їнської народної епіки", 1979).

ЕМ. посіла важливе місце в усьому слов'ян, світі:

• у Чехії [Vetteri К., Jelinkova Zd. "Lidove pisne a tance z Valasskokloboutska" (1955. — C. 1,1960. — С. II)];
• Польщі (Czekanowska A. "Piesni Bilgorajskie", 1961; Bie/awski L. "Strefowa teoria czasu", 1976);
• Болгарії (Христов Д. "Теоретические основы болгарской народной музыки", 1960);
• Словаччині (Elschekova A. "Zakladna etnomuzikologicka analysa" (Hudobnovedne studie, VI; 1963);
• Росії [Земцовский И. "Мелодика календарных песен", 1975; Гиппиус В. "Общетеоретический взгляд на проблему каталогизации народных мело­дий", 1980; Пашина О., Енговатова М. (ответсв. ред.) "Календарные обряды и песни", 2003 (Т. 1. — Похоронный обряд. Т. 2. — Плачи и поминальные* стихи)];
• Білорусі [Эвальд 3. "Социальное переосмысление жнивных песен Белорусского Полесья" (СЭ., 1934, № 5); Можейко 3. "Календарно-песенная культура Белоруссии", 1985; Ії ж "Песни Белорусского Полесья" (1983, 1984. — Вып. І-ІІ).

Значний вплив на реанімацію автентичного фольклору й поповнення фоноархівів в Україні справила акція фольклорних радіоконкурсів "Золоті ключі" (1980—93). Від 1980-х активну експедиц. роботу по запису муз. фольклору та його каталогі­зації ведуть кафедри фольклору Київської НМАУ ім. П. Чайковського, J1HMA ім. М. Лисенка, Харківський ун-т мистецтв ім. І. Котляревського, Рівнен., Івано-Фр. пед. ун-ти.

Напрям мелогеографії і структурно-аналітичних дослі­джень фольклору розробляють укр. фолькло­ристи Б. Луканюк, Є. Ефремов, І. Клименко [зб. "Проблеми етномузикології" (упоряд. О. Мур- зіна, К., 1998. — Вип. 1; К., 2004. — Вип. 2)]; А. Іваницький ("Історична Хотинщина", 2007); Л. Єфремова ("Наспіви українських весільних пісень", 2006); функціонально-структурний напрям та етносоціологічні дослідження з ува­гою до етнорегіональних процесів : С. Грица ["Фольклор у промисловому середовищі", 1978; "Функція словесної і музичної мови в умовах міжетнічних фольклорних контактів", 1988; Час і простір у фольклорі, його стра­тифікація в зв'язку з етнографічним регіонуванням України" (зб.: "Українська художня культура", 1996); "Фольклор у просторі і часі", 2000]; фольклор переселенців — Н. Супрун ("Українці Кубані та їхні пісні", 2005); етнопедагогіка та сцієнтичні узагальнення нац. ЕМ — А. Іваницький ("Українська народна музична творчість", 1990, "Українська музична фолькло­ристика", 1997); етнорегіональні моногр. дослі­дження в галузі етноінструментознавства — І. Мацієвський ("Ігри і співголосся. Коннотація", 2002; М. Хай ("Музика Бойківщини", 2002; "Музично-інструментальна культура українців", 2007; Б. Яремко "Етноінструментознавство", 2003 та ін. Виданням автент. фольклору на CD в Україні активно займається "Арт Екзистенція УЕЛФ".

Ініціативи сучасної ЕМ. патронує Міжнародна рада з музичного фольклору при ЮНЕСКО — International Folk Music Council (IFMC), що видає платівки, монографії, журнал "journal of the IFMC" і щорічник "Yearbook of the IFMC". У США існує Тов-во етномузикологів, що видає журнал "Ethnomusicology". Журнал "Acta Ethnomusicologica" виходить у Будапешті (Угорщина) тощо.

Література;

• Колесса Ф. Музикознавчі праці. — К., 1970;
•  Квитка К. Избранные труды. — М., 1971—73. — Т. 1-2.;
•  Його ж. Вибрані статті. — К., 1985-1986. — Ч. I—II;
•  Правдюк О. Українська музична фолькло­ристика. — 1978;
•  Іваницький А. Українська музична фольклористика. — К., 1997;
•  Його ж. Основи логі­ки музичної форми (проблеми походження музи­ки). —К., 1997;
•  Бібліографія українського народо­знавства. Зібрав і впорядкував М. Мороз. — Л., 1999. — Кн. I—II;
•  Грица С. Українська фольклорис­тика XIX — початку XX століття і музичний фоль­клор. — К.; Тернопіль, 2007;
•  Бібліографія літератури українського фольклору. — К., 1930;
•  Земцовский И. Этномузыкология // Свод этнографических понятий и терминов. Этнография и смежные дисциплины. — М., 1988;
•  Луканюк Б. До історії терміна "етно- музикологія" // Вісник Львів, ун-ту. Серія філо­лог. — 2006. — Вип. 37;
•  Nett! В. Theory and method in ethnomusikology. 1964. — I;
•  Czekanowska A. Etnografia muzyczna. Metodologia і metodyka. — [Warszawa], 1970;
•  Analyse und klassifikation von volksmelodien. — Warszawa, 1973.