ЛАДОТОНАЛЬНІСТЬ (ЛТ.)  — термін, уведений Б. Яворським, у наступ, деся­тиліття розроблений І. Способіним, Ю. Тюліним, Ю. Холоповим та ін. ЛТ. поєднує в собі 2 муз.-теор. терміни — лад і тональність. Лад ука­зує на наявність ієрархічно централізованої системи функціонально диференційованих муз. звуків, а тональність — на висотне положення ладу, що визначається розташуванням його центр, елементу, у клас. музиці — тоніки. Поняття ЛТ. спеціально не вивчалось укр. музи­кознавцями, однак побіжно розглядалось у працях, присв. питанням ладу й тональності.

Література:

• Яворский Б. Строение музыкальной речи. — М., 1908. — Ч. 1—3;
• Мутли А. О модуляции. — М., Ленинград, 1948; Орфєєв С. Одновисотні тризвуки і тональності. — К., 1969;
• Золочевський В. Про модуляцію. — К., 1972;
• Фільц Б. Гармонія солоспіву. — К., 1979;
• Левая Т. Русская музьїка начала XX века в художественном кон­тексте зпохи. — М., 1991;
• Холопов Ю. Классические структурьі современной гармонии // Теоретические проблемьі музьїки XX века. — М., 1967. — Вып. 1;
• Гаркавєнко Д, Про діатонічно-хроматичні тенденції в фортепіанних мініатюрах М. І. Вериківського //М. І. Вериківський: До 100-річного ювілею. — К., 1997;
• Клин В. Музично-теоретичні студії М. Вериківського // Там само;
• Романишина Т. Фортепіанні прелюдії М. Вериківського в гармонічній системі Б. Яворського// Там само;
• Самохвалов В. Михайло Іванович Вериківський як продовжувач теорії ладового ритму Б. Яворського та автор самостійної кон­цепції ладових уявлень // Там само;