Вт, 14.07.2020
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [34]
Історія [28]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [2]
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Теорія

Музичні інтервали

Інтерва?лом в музиці називається відношення висот двох тонів, що визначається відношенням частот їх коливань. Якщо звуки музичного інтервалу звучать послідовно - інтервал називаєтсья мелодичним, якщо одночасно - гармонічним. Нижній звук інтервалу називається його основою, а верхній - вершиною.

Класифікація інтервалів

Interval numbers.gif

В сучасній музичній практиці величину музичного інтервалу прийнято визначати кількістю музичних ступенів, які він охоплює від його основи до вершини включно.

Інтервали, що утворюються в межах октави називаються простими, а поза межами октави - складеними:

Прості інтервали:
1 - прима
2 - секунда
3 - терція
4 - кварта
5 - квінта
6 - секста
7 - септима
8 - октава
Складені інтервали
9 - нона (секунда через октаву)
10 - децима (терція через октаву)
11 - ундецима (
кварта через октаву)
12 - дуодецима (квінта
через октаву)
13 - терцдецима (секста через октаву)
14 - квартдецима (септима через октаву)


В залежності від кількості півтонів, який містить той чи інший інтервал, розрізняють якість інтервала. Інтервал може бути чистими (ч) (1, 4, 5, 8), великими (в) або малими (м) (2, 3, 6, 7), збільшеними (зб) або зменшеними (зм).

В акустичному відношенні розрізняють консонуючі інтервали та дисонуючі. До консонуючих відносяться: прима, октава, кварта та квінта, терція та секста. До дисонуючих - секунда, септима та тритон. Переміщення звуків інтервалу, при якому нижній звук стає верхнім, а верхній - нижнім, називається оберненням інтервалу. Так, октава в оберненні дає приму, септима - секунду, секста - терцію, а квінта - кварту. При цьому чисті інтервалу обертаються в чисті, малі - в великі, збільшені - в зменшені.

Проблеми темперації

Музичні інтервали сприймаються найбільш гармонічно, коли складові їх частоти співвідносяться як невеликі цілі числа. Подібна закономірність була відома ще Піфагору, який виділяв такі інтервали, як октава (співвідношення - 1:2), квінта (2:3), і кварта як (3:4), а решту інтервалів представляв шляхом комбінування цих трьох інтервалів. Ідея простих числових пропорцій для всіх інтервалів реалізується у натуральному строї, проте як і піфагорейський стрій, натуральний не може забезпечити рівності музичних інтервалів у 12-ступеневому звукоряді.

Подальший розвиток європейської музики викликав необхідність поділу октави на рівні інтервали. Такий поділ забезпечує рівномірно-темперований стрій, при якому відношення частот двох інтервалів обчислюється за формулою \ f_1 : f_2 = 1 : 2^{x/12}, де x - кількість півтонів. Напр. інтервал темперованої чистої квінти (7 півтонів) відповідатиме співвідношенню частот \ f_1 : f_2 = 1 : 2^{7/12}. Рівномірно-темперований стрій використовується для настроювання інструментів з фіксованим звукорядом, насамперед клавішних, тоді як струнно-смичкові інструменти, деякі духові, і людський голос можуть проінтонувати інтервал в будь-якому строї.

Варто також зазначити, що деякі неєвропейські музичні культури використовують звукоряди, далекі від європейського 12-тонової системи. Наприклад, в Індії існують системи, що поділяють октаву на 22 ступені — «шруті». Для вивчення та порівняння різних звукорядів в теорії використовують особливу одиницю - цент, що поділяє півтон на 100 рівних інтервалів (звідки й назва), а октаву - відповідно - на 1200. Порівняння натурального та рівномірно темперованого строю з позначеннями числових відношень та кількістю центів представлено наступною таблицею:


кількість
півтонів
кількість
ступенів
звичайна
назва
Відношення частот
у натуральному строї
Значення у центах
рівномірна
темперація
натуральний
стрій
01чиста прима1:100
12мала секунда16:15100112
22велика секунда9:8200204
33мала терція6:5300316
43велика терція5:4400386
54чиста кварта4:3500498
64
5
збільшена кварта
зменшена квінта
45:32
64:45
600590
610
75чиста квінта3:2700702
86мала секста8:5800814
96велика секста5:3900884
107мала септима16:91000996
117велика септима15:811001088
121
8
чиста октава2:11200

Джерела

  • Юцевич Ю. Є.. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан» 2003 р. ISBN 966-7924-10-6
  • Музыкальный энциклопедический словарь. М., «Советская энциклопедия», 1990
  • Справочник по радиоэлектронике. — М., «Энергия», 1968
  • конвертер інтервалів (центи-відношення)


Джерело: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0
Категорія: Теорія | Додав: composer (09.08.2010) | Автор: Півтон Безвухий
Переглядів: 3415
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2020