Микола Павлович Дилецький (близько 1630—1690) — український музичний
теоретик, композитор. Автор праці «Мусикийская граматика» (1675), що
викладає основи партесного співу.
Творчість
Народився у Києві близько 1630 року (біографічні дати Дилецького можна встановити тільки приблизно). Здобув освіту у Віленьскій єзуїтській академії, його музичними вчителями, ймовірно були українські музиканти Микола Замаревич та Мартин Мєльчевський. Як регент і вчитель церковного співу Дилецький працював у Вільні, Смоленську і, з 1670-х років — у Москві. Ймовірно, був регентом московського хору Строганова, адже московську редакцію своєї «Грамматики» він присвятив «Во благородньїх благородному, во именитых именитому господину своему Гр. Дм. Строганову».
«Грамматика пѢнія мусикийского» Найвизначнішим музикознавчим твором Миколи Дилецького вважається «Грамматика пѢнія мусикийского» (повна назва: «Грамматіка мусикійского пѢнія или извѢстная правила пѢния в слозѢ мусікійскомъ, в них же обрѢтаются шесть частей или раздѢлений»), вперше видана у Вільні 1677 року і перевидана у Москві 1679 р. Початково робота написана книжною українською мовою (факсимільне видання т.зв. «львівського» рукопису під назвою «граматика музикальна» було видано 1970 року О.Цалай-Якименко у Львові), проте пізніше задля поширення цієї роботи автор зробив ряд перекладів на російську мову (факсимільне видання одного з рукописів було видано 1979 року у Москві В Протопоповим).
«Грамматика» Дилецького стала першим з музично-теоретичних трактатів, які докладно пояснили технічну суть лінійної, нотної системи, партесного співу і партесної композиції. В цій праці Дилецький виступив на захист «вільних» прийомів композиції, розглядаючи музику, як мистецтво творчо живе, емоційно визначне. «Граматика» по суті була також і першою працею, що узагальнила музично-теоретичні знання, доти засвоювані переважно через усну традицію. Встановлена ним термінологія надовго утвердилася в теоретичній, педагогічній практиці шкіл і композиторів і мала величезне практичне значення та сприяла плідній діяльності багатьох співаків і регентів другої половини XVII й початку XVIII століття.
«Грамматика пѢнія мусикийского» вважається першим із зберігшихся наукових робіт, в яких описано Квінтове коло.
Література- Ольховський Андрій. Нарис історії української музики. — К.: Музична Україна, 2003.
- Цалай-Якименко О. Музично-теоретична думка на Україні в XVII ст. та праці М.Дилецького. // Українське музикознавство, 1971 р.
- Цалай-Якименко О. Повість о пінії мусикійськом — видатна пам'ятка вітчизняної музично естетичної думки//українське музикознавтсо, 1976 р. вип.11
Джерело: http://uk.wikipedia.org/wiki/Дилецький Микола Павлович | 
