Дмитро Щириця (нар. 15 липня 1976 року) - український композитор, член НСКУ.
Здобув освіту в Київському музичному училищі ім. Глієра (1994) та Київській консерваторії (2001, клас проф. Станковича). Член НСКУ з 2003 року.
З 2002 - співробітник Інституту мистецтва, фольклористики та етнології ім. Рильського. З 2002 викладач кафедри композиції НМАУ. Стажувався в аспірантурі при НМАУ (у класах Станковича та Коавалінаса). У 2009 проходив стажування в Музичній Академї Катовіце в класі А. Ласоня в рамках програми Gadue Polonia.
Представник Київської композиторської школи. Його тв становлення пов'язане з композиторським середовищем НМАУ, де він навчався у класі Станковича.Композитор віддає перевагу камерному жанру, і це багато в чому показово, адже камерність передбачає стислість, сконцентрованість викладу, і дозволяє передати тонкі деталі "внутрішньої роботи" людської особистості.
Саме лірична сутність людини і є предметом особливої уваги композитора. Це проявляється і у виборі тематики багатьох творів, і у жанровій та інтонаційній основі музики.
Твори: для оркестру:
SInfonia brevis для симфонічного оркестру (2001)
Симфонія для струнних "По той бік сонця" (2003)
"Моцарт-соната" для фортепіано (2003)
Концерт для фортепіано і камерного оркестру (2004)
"Після лірики" для кларнету і фортепіано (2004)
"Голоси" для камерного ансамблю (2004, ред. 2005)
Sinfonia Melancholia для камерного оркестру (2007)
для хору а капела:
"Нині відпускаєш" для чоловічого хору (2003)
Stabat Mater для мішаного хору
4 хори на сл. П.Тичини для міш х 2007
для хору з супроводом:
"Різдво (коляда)" для жіночого хору та ансамблю народних інструментів (2003, ред. 2007)
Диптих на сл. Шевченко для мішаного хору, ф-но та ударних (2006)
