Денис Володимирович Січинський (2 жовтня 1865, Клювинці, Гусятинський район, Тернопільська область — †26 травня 1909, Станіслав) — український композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.

Після закінчення гімназії вступив на юридичний та теологічний факультети Львівського університету, але музичну освіту завершив у Львівській Консерваторії (1892).

Працював у Львові, Коломиї, Станиславові, Перемишлі як організатор і диригент співацьких товариств «Боян»(засноване 1891 р.).

1902 - заснував у Станиславові першу музичну школу, видавництво «Музична бібліотека», організував сільські хори.

Один з ініціаторів Союзу Співочих і Музичних Товариств Галичини (1903).

Твори

• опери «Роксоляна» (1908), Будка ч.7 (за драмою І.Франка),
  
• кантати «Дніпро реве» (1892), «Лічу в неволі» (1902, слова Т.Шевченка), «Журавлі» (со. І. Франка, 1906), «Дума про Нечая» (для голосу з фортепіано)
• «На вічний сон» для симфонічного оркестру
  
• хори та солоспіви на слова Т.Шевченка, І.Франка та ін.
• збірка обробок народних пісень, пісні для дітей; фортепіанні мініатюри.