Миросла́в Миха́йлович Ско́рик (13 липня 1938, Львів) — композитор і музикознавець
родом із Львова, народний артист України, лауреат Державної премії ім.
Т.Шевченка, член-кореспондент Академії мистецтв України, професор,
кандидат мистецтвознавства, Герой України.
БіографіяНародився у Львові. Походить з інтелігентної
родини - видатна українська оперна співачка Соломія Крушельницька є
родичкою Мирослава Скорика (його бабця була рідною сестрою примадонни).
Почав навчатися музики в музичній школі у Львові 1945 року. 1947 року
родину Скориків було репресовано з політичних мотивів та вислано в
Сибір. Після смерті Й.Сталіна родина повернулася до Львова, де Мирослав у
1955-1960 роках студіював у Львівській державній консерваторіїпід керівництвом
професорів Станіслава Людкевича, Романа Сімовича та Адама Солтиса (клас
композиції А.Солтиса, клас історії та теорії музики С.Людкевича).
Закінчив консерваторію 1960 року, у 1960-1964 стажувався в аспірантурі при Московській консерваторії (1964) у класі Дмитра Кабалевського.
З 1966 р.
до кінця 1980-х рр. викладав композицію у Київській консерваторії.
Тривалий час працював в США, потім в Австралії. В кінці 1990-х
повертається в Україну. З 1999 — завідувач кафедри історії української
музики в НМАУ. З 2002 —
художній керівник фестивалю «КиївМюзікФест».
В 2005 — голова журі фестивалю «Червона рута», з 2006 — співголова Національної спілки
композиторів України (з 2006 року).
Його твори регулярно виконуються в Україні, інших країнах
колишніх республіках СРСР, а також у Німеччині, Франції,
Австрії, Голландії, Болгарії, Чехії, Словаччині, Польщі, Великій
Британії, а також у США, Канаді та Австралії. Часто виступає як диригент
і піаніст з виконанням власних творів.
У стилістиці продовжує традиції львівської композиторської
школи, органічно пов'язаної з різноманітними первинними жанрами; дає
модерну авторську візію українського, зокрема карпатського фольклору і
львівського міського й салонного музикування, а також сучасної
популярної музики, насамперед джазу.
Твори- «Мойсей», опера
- «Повернення Баттерфляй», балет. (Скорик- Пуччіні)
- «Вальс»
- поема «Сильніше смерті»
- «Гуцульський триптих»
- концерт для оркестру «Карпатський»
- твір для струнного оркестру «Сюїта»
- твір для струнного оркестру «Партита»
- концерт для скрипки й оркестру
- кантата для хору й симфонічного оркестру «Весна» (на слова І. Франка)
- кантата для скрипки і фортепіано «Людина» (на слова Е. Межелайтіса)
- соната для фортепіано — цикл «В Карпатах»
- рондо
- варіації
- твори для дітей
- солоспіви на слова Т. Шевченка
- численні естрадні пісні
Музика до драматичних спектаклів та понад 40 фільмів, зокрема:- 1964 - Тіні забутих предків
- 1967 - Як козаки куліш варили
- 1971 -
Жива вода
- 1972 -
За твою долю
- 1974 - Гуси-лебеді летять
- 1974 -
Особисте життя
- 1981 -
Високий перевал (Мелодія ля-мінор)
- 1991 -
Нам дзвони не грали, коли ми вмирали
- 1994 -
Царівна (серіал)
- 2007 - Лис Микита
- Прокофьев и Шенберг // Советская музыка, 1962, № 1.
Наукові праціЛадова система С.Прокоф'єва. - К.: Муз. Україна, 1969.-99 с. Структура і виражальна природа акордики в музиці XX ст. - К.: Муз.
Україна, 1983. -160 с.
|