Біографія

Народився у Львові. Походить з інтелігентної родини - видатна українська оперна співачка Соломія Крушельницька є родичкою Мирослава Скорика (його бабця була рідною сестрою примадонни). Почав навчатися музики в музичній школі у Львові 1945 року. 1947 року родину Скориків було репресовано з політичних мотивів та вислано в Сибір. Після смерті Й.Сталіна родина повернулася до Львова, де Мирослав у 1955-1960 роках студіював у Львівській державній консерваторіїпід керівництвом професорів Станіслава Людкевича, Романа Сімовича та Адама Солтиса (клас композиції А.Солтиса, клас історії та теорії музики С.Людкевича).

Закінчив консерваторію 1960 року,  у 1960-1964 стажувався в аспірантурі при Московській консерваторії (1964) у класі Дмитра Кабалевського.

З 1966 р. до кінця 1980-х рр. викладав композицію у Київській консерваторії. Тривалий час працював в США, потім в Австралії. В кінці 1990-х повертається в Україну. З 1999 — завідувач кафедри історії української музики в НМАУ. З 2002 — художній керівник фестивалю «КиївМюзікФест». В 2005 — голова журі фестивалю «Червона рута», з 2006 — співголова Національної спілки композиторів України (з 2006 року).

Його твори регулярно виконуються в Україні, інших країнах колишніх республіках СРСР, а також у Німеччині, Франції, Австрії, Голландії, Болгарії, Чехії, Словаччині, Польщі, Великій Британії, а також у США, Канаді та Австралії. Часто виступає як диригент і піаніст з виконанням власних творів.

У стилістиці продовжує традиції львівської композиторської школи, органічно пов'язаної з різноманітними первинними жанрами; дає модерну авторську візію українського, зокрема карпатського фольклору і львівського міського й салонного музикування, а також сучасної популярної музики, насамперед джазу.

Твори

• «Мойсей», опера
• «Повернення Баттерфляй», балет. (Скорик- Пуччіні)
• «Вальс»
• поема «Сильніше смерті»
• «Гуцульський триптих»
• концерт для оркестру «Карпатський»
• твір для струнного оркестру «Сюїта»
• твір для струнного оркестру «Партита»
• концерт для скрипки й оркестру
• кантата для хору й симфонічного оркестру «Весна» (на слова І. Франка)
• кантата для скрипки і фортепіано «Людина» (на слова Е. Межелайтіса)
• соната для фортепіано — цикл «В Карпатах»
• рондо
• варіації
• твори для дітей
• солоспіви на слова Т. Шевченка
• численні естрадні пісні

Музика до драматичних спектаклів та понад 40 фільмів, зокрема:

• 1964 - Тіні забутих предків
• 1967 - Як козаки куліш варили
• 1971 - Жива вода
• 1972 - За твою долю
• 1974 - Гуси-лебеді летять
• 1974 - Особисте життя
• 1981 - Високий перевал (Мелодія ля-мінор)
• 1991 - Нам дзвони не грали, коли ми вмирали
• 1994 - Царівна (серіал)
• 2007 - Лис Микита
• Прокофьев и Шенберг // Советская музыка, 1962, № 1.

Наукові праці

• Ладова система С.Прокоф'єва. - К.: Муз. Україна, 1969.-99 с.

• Структура і виражальна природа акордики в музиці XX ст. - К.: Муз. Україна, 1983. -160 с.