ВЕРБИЦЬКИЙ Михайло (Михайлович), [4.03. 1815, с. Явірник Руський Бірчанського повіту, тепер Польща — 7(19).12.1870, с. Млини, тепер Пшемисльського воєводства, Польща] — композитор, хор. диригент, муз. діяч, священик. Один із перших укр. профес. композиторів у Галичині та зачинателів нац. комп. школи. Автор музики пісні "Ще не вмерла Україна", що стала укр. нац. гімном, а 1996 затверджена як музика Держ. гімну України.
Від 1833 навчався у Львівській греко-католицькій духовні семінарії. Був сільським священиком у різних селах, з 1856 до смерті — ус. Млини. Муз. освіту одержав у Перемишлі у співацько-муз. школі, організованій єпископом І. Снігурським, та у чеських музикантів-педагогів А. Нанке, Ф. Лоренца (1830—40-і). Активно співпрацював з укр. театром: 1849—51 — аматорським у Перемишлі, з 1864 — Народним театром "Руської Бесіди" у Львові. Театральна спадщина В. охоплює музику до численних нар.-побут. оперет, водевілів, істор. драм. Найвідоміша з них мелодрама "Підгіряни" на лібр. І. Гушалевича (1864). Для виконання в театрі призначені т. зв. "симфонії", точніше орк. увертюри В. Написані за принципами ранньоклас. оп. увертюр, вони внесли в укр. орк. літературу багато своєрідного завдяки мелод. наповненості і майстерному перетворенню коломийкових та побутово-романсових мотивів. У своїй творчості В. поєднав загальноромантичні засади музичного письма з нац. своєрідними ознаками, широко спирався на прикарпат. фольклор. Велику частину композиторського доробку В. складає хорова музика. Церк. твори (Літургія, пісні на канонічні тексти) позначені впливом Д. Бортнянського, вирізняються ліричністю. Широку популярність принесли В. світські чоловічі хори a cappella на вірші І. Гушалевича, В. Шашкевича, Ю. Федьковича, В. Стебельського та ін. Поміж них — "На погибель", "До зорі", "Поклін", "Думка", циклічний твір "Жовнір" тощо.
Характерні риси хорового стилю Вербицького — витримане 4-голосся, гомофонно-акордова фактура, введення в мелодико-ритмічну систему українських музичних етноелементів — показові й для ін. представників "перемиської комп. школи". До найвизначніших досягнень В. належить масштабний твір кантатного типу "Завіщанє" ("Заповіт") на вірші Т. Шевченка (1868) для подвійного хору (міш. й чол.), соліста (бас) і симф. орк. — одна з перших муз. інтерпретацій поезії "Кобзаря" в Зах. Україні.
Твори:
оперети, водевілі, мелодрами, музика до істор. п'єс —
"Верховинці", лібр. М. Устияновича за п'єсою Й. Коженьовського "Karpaccy gorale" у 2-х діях
"Козак і охотник", переробка І. Вітошинсько- го п'єси А. Коцебу "Kozak und Freiwilliges"
"Жовнір-чарівник", за водевілем і. Котляревського "Москаль-чарівник", в 1-й дії
"Запропащений котик", в 1-й дії
"Гриць Мазниця", переробка І. Наумовича комедії Ж. Б. Мольєра "Georg Danden"
"Проциха, або Поллета часом придасться", комедіо-опера у 3-х діях, переробка Ю. Желехівського з польс. п'єси і. Танського "Plotka sie czasem przyda" (всі 1849)
"Підгіряни", лібр. І. Гушалевича, в 3-х діях (1864, надрук. фп. переклад В. Матюка, 1877)
"Школяр на мандрівці", переробка В. Лозинським (Лозовським) польс. п'єси "Przybleda" ("Приблуда")
"Галя", переробка В. Лозинським (Лозовським) франц. п'єси "Ketty", в 2-х діях
"В людях ангел не жона, вдома з мужом сатана", переробка з франц., в 3-х діях
"13-й жених, або Мрії перед весіллям", переробка з нім., в 1-й дії
"Не до любви" ("Не до любові"), лібр. К. Шапова- ла, в 2-х діях
"Буанаротті, або застиджена зависть", комедіо-драма Г. Якимовича в 3-х діях
"Федько Острожський", п'єса 0. Огоновського в 5-й діях
"Настя", драма В. Ільницького, в 1-й дії (всі 1866)
"Сільські пленіпотенти", лібр. І. Гушалевича, в 3-х діях (1867—69, прем'єра 1879)
"От тобі і скарб", п'єса Г. Квітки-Основ'яненка, в 1-й дії (1867)
"Чорноморський побит на Кубані", п'єса Я. Кухаренка, в 3-х діях (1867)
"Рожа", переробка з франц., в 1-й дії
"І гроші нінащо, як розум ледащо", переробка з франц. (1867)
"Простачка", в 1-й дії (1870)
"Вузькі черевики", переробка з франц. А. Стечинського, в 1-й дії (1867—69)
симфонії-увертюри —
Ре мажор (№ 1), вступ до "Верховинців" (1848—50)
Соль мажор
До мажор - ля мінор — До мажор (1848—50, копія під заголовком "Симфонія II")
ля мінор — мі мінор — Ля мажор (1848—50, III А)
Сі-бемоль мажор — Соль мажор (1863, № 4)
мі мінор - Соль мажор (1865, № 5)
соль мінор — Mi-бемоль мажор [1865, копія під заголовком "VI симфонія" опубл. за ред. Д. Січин- ського у вид-ві "Станіславського Бояна" (див. "Боян Станіславський'), 1905]
увертюри до оперет "Не до любові" (1866), "Чорноморський побит" (1867), "Простачка" (1870)
Полонези Мі мажор, До мажор (1849, антракт до "Верховинців"), варіації, марші, вальси для гітари
церковні хори —
Літургія для міш. хору (1847), варіант для чол. хору (1865)
зб. "Духовні твори". — К., 2004
рукоп. копії — "Ангел вопіяше"
"Буди ім'я Господнє"
"Милость мира"
"Тебе поєм"
"Отче наш" — для мішаного хору (надрук. у зб.: Кипріян І. Партитура співів церковних і світських. — Перемишль, 1882)
"Вічная пам'ять"
"Господи, помилуй" — для чол. хору (надрук. у зб.: Похоронні пісні. — Л., 1912)
"Єдин Свят — хваліте!" — для міш. хору (надрук. у зб.: Охримович і. Літургійні пісні. — Л., 1927, зош. 25, ч. 6): "Христос воскрес" (т. зв. "Велике", надрук. у зб.: Пісні церковні з різних авторів, переложені на женьський хор о. Виктором Матюком. — Л., 1894)
"Тебе поєм"
"Христос воскрес" — для чол. хору (автографи)
чоловічі хори a cappella —
на сл. В. Шашкевича — "Заспів" ("Ой ви, мої співаночки", опубл. у зб.: Вербицький М. Чотиригласник. - Л., 1882, Кобзар. - Л„ 1885)
"Лілея-воля"
"На пароході"
"Прощанє" ("Квіти мої веснянії", опубл. там само)
"Сиві очі" (опубл. у перекладенні на міш. хор у зб.: Боян. — Л., 1884, Кобзар)
"Бувало, а нині" ("Малим бувало я сідаю", автограф, 1869)
"Думка" ("Ой зазуле, зазуленько", опубл. у зб.: Вербицький М. Чотириголосник)
"Нинішня пісня" (опубл. у зб.: Вербицький М. Чотиригласник)
"Цвітка молить" ("Раз мотилька голубила", опубл. у зб.: Кобзар)
"Сльози" ("У зеленім бірку соловій заводить")
"Весна"
на сл. І. Гушалевича — "Вдовець" ("Возьму я си сопілоньку", опубл. у зб.: Кобзар)
"До зорі" (там само)
"Згадка" (там само)
"Куди ти пливеш"
"Похорони"
"Хто за нами, Бог за ним"
жовнірський цикл: 1-а ч. — "Бувай здорова" ("Ах, вже остання хвиля розлуки")
2-а ч. — "Бог милосердний"
3-я ч. — "Битва"
4-а ч. — "По битві" ("Все утихло")
на сл. інших авторів — "На погибель" ("Дай, дівчино нам шампана" (на сл. В. Стебельського, автограф 1869, опубл. у зб.: Вербицький М. Чотиригласник)
"Поклін" ("Гей на горі на високій", на сл. Ю. Федьковича, 1866, опубліковано у зб.: Боян)
"Ще не вмерла Україна" (на сл. П. Чубинського, опубл. у зб.: Кобзар)
"Завіщанє" ("Заповіт", на сл. Т. Шевченка, для подвійного хору, соло і супр. орк., 1868, опубл. у Львові 1877 із супр. фп.)
солоспіви, вок. ансамблі —
"Плач вдовиці", на сл. Ант. Лужецького, з супр. фп. (опубл.: Плач вдовиці. — Перемишль, 1853, авторство сумнівне)
"Отдайте мі покой душі"
"Погулянка" ("Ой дана, моя дана")
"Щасливий супруг" (всі 3 із супр. гітари, автографи у рукоп. зб.: Quitarre, № 16)
"Не чужого ми бажаєм", сл. В. Шашкевича, дует для тенора й баритона із супр. фп. (опубл. у вид.: Бібліотека музикальна. — Л., 1886. — Вип. 6).
Літ. твори:
О пінію музикальнім // Галичанин: Альманах. — Львів, 1863. — Кн. 1. — Вип. 2;
О твореніях музикальних, церковних і мірських на нашей Руси// Слово (Львів). - 1870. - 16 (28) трав.
Дискографія:
CD Михайло Вербицький. Духовні твори.— К.: Кам. хор "Київ", 2004.
Література:
Загайкевич М. М. М. Вербицький. Нарис про життя і творчість. — К., 1961; Її ж. Михайло Вербицький. Сторінки життя і творчості. — Л., 1998
Михайло Вербицький і відродження укр. муз. культури в Галичині: Тези наук, читань, присв. 175-річчю від дня нар. композитора М. Вербицького. — Дрогобич, 1992
Лисько 3. Піонери муз. мистецтва в Галичині. — Л., Нью-Йорк, 1994
Людкевич С. Михайло Вербицький // Дослідження, статті, рецензії, виступи. — Л., 1999. - Т. 1
Його ж. Михайло Вербицький та українська суспільність // Там само
Карній Л. Історія української музики. — Ч. 2. — К., X., Нью-Йорк, 1998
Кияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури XIX — XX ст. — Тернопіль, 2000
Державний гімн України: Попул. істор. нарис. — К., 2006
Кудрик Б. М. Вербицький // Бо- гословіє. — 1937. — Т. XV. — Кн. 4
Волинський Й. Музична культура Галичини 60-х років XIX ст. // Живі сторінки укр. музики. — К., 1965
Булат Т. Концертна діяльність // ІУМ. - К., 1989. - Т. 2
Гордійчук М. Симфонічна музика і! Там само
Загайкевич М. Музика в театрі // Там само
Її ж. Музикознавство і музична критика // Там само
Луганська К, Шевчук О. Музична освіта // Там само
Пархоменко Л. Хорова творчість // Там само
Демус П. З Яворівської землі: У вінок слави М. Вербицько- му // Укр. культура. — 1996. — № 8
Кияновська Л. Михайло Вербицький як український романтик // Укр. альманах — 2000. — Варшава, 2000
Її ж. Михайло Вербицький (1815—1870) і і Муз. мистецтво України у XIX сторіччі. — Тернопіль, 2002. — Ч. 2. Кн. 1.
Стеблій Ф. Михайло Вербицький на тлі української "Весни народів" // Перемишль і перемись- ка земля протягом віків. — Перемишль, Л., 2001. — Вип. 2: Видатні діячі Перемищини: Зб. наук, праць і матеріалів Міжн. наук, конф.
Яросевич Л. "Руська мати нас родила..." // КІЖ. — 1991. — 17 серп.
Пасічник Б. Мелодія українського відродження // За вільну Україну. — 1995. — 15 лют.
Карпів В., Білен- ко В. "Ще нам, браття-українці, усміхнеться доля" // Сіл. вісті. — 1995. — 7 берез.
Мельник О. Мелодія, що варта цілого життя // Уряд, кур'єр. — 1995. — 1 1 верес.
Шубіна Л. "Відслонення надгробка" отця- композитора // Голос України. — 1995. — 16 груд.
Краснодемський В. "Я мов по смерті оживаю" і! Днепропетровская панорама. — 1996. — 7 февр.
Лісецький С. Мелодія для гімну // Вечір. Київ. — 2000. — 2 берез.
Його ж. Так народився гімн... // Столиця. — 2000. — 22 серп.
Теленчі О. Він створив цю музику // Голос України. — 2005. — 4 берез.