Dies irae, dies illa, solvet saeclum in favilla, teste David cum Sybilla. Quantus tremor est futurus, quando judex est venturus, cuncta stricte discussurus!	День гніву,  день той звільнить із праху покоління за свідченням Давида з Сивілою. Як будемо тремтіти, коли Суддя прийде і правдиво все розсудить.
Tuba mirum spargens sonum, per sepulchra regionum, coget omnes ante thronum. Mors stupebit et natura, cum resurget creatura, judicanti responsura. Liber scriptus proferetur, in quo totum continetur, unde mundus judicetur. Judex ergo cum sedebit, quidquid latet apparebit, nil inultum remanebit. Quid sum miser tunc dicturus, quem patronum rogaturus, com vix justus sit securus?	Труби чудесний звук пронесеться над могилами, і збере вcix перед Троном. Смерть відступить і природа, як повстане творіння на суді відповідати . Книга писана пред’явлена буде, в якій все міститься для суду над світом. Отже, коли Суддя сяде, все приховане стане явним, ніщо не лишиться безкарним. Що я, нещасний, тоді скажу, до якого покровителя звернуся, коли навіть праведники в небезпеці?
Rex tremendae majestatis, que salvandos salvas gratis, salva me, fons pietatis!	Царю страшної величі, що нас рятуєш милостиво, врятуй мене, джерело милості!
Recordare Jesu pie, quod sum causa tuae viae, ne me perdas illa die. Quaerens me sedisti lassus, redemisti crucem passus, tantus labor non sit cassus. Juste judex ultionis, donum fac remissionis ante diem rationis.	Згадай, милостивий Ісусе, що я - причина Твоїх мук, та не полишай мене у той день. Сповідуючи мене, сядеш втомлений, На хресті викупив гріхи людські, Такий труд хай не пропаде марно. Питай, Суддя, відплати, даруй мені відпущення до Дня Суду.
Ingemisco tanquam reus, culpa rubet vultus meus, supplicanti parce, Deus! Qui Mariam absolvisti, et latronem exaudisti, mihi quoque spem dedisti. Preces meae non sunt dignae, sed tu, bonus, fuc benigne, ne perenni cremer igne. Inter oves locum praesta, et ab hoedis me sequestra, statuens in parte dextra.	Я зітхаю як винний, провина змушує мене тремтіти, змилуйся над тим, хто просить, Боже! Той, хто виправдав Марію і розбійника вислухав, мені також хоч яку-небудь надію дай. Мої благання неварті, але Ти добрий, зроби милість, не спалюй вогнем пекельним. Серед овець місце приготуй, а від козлищ мене відведи, поставивши праворуч.
Confutatis maledictis, flammis acribus addictis, voca me cum benedictis. Oro supplex et acclinis, cor contritum quasi cinis, gere curam mei finis. Lacrimosa dies illa, qua resurget ex favilla judicandus homo reus. Huic ergo parce Deus, pie Jesu Domine, dona eis requiem! Amen!	Засудивши злих, покаравши їх страшним вогнем, приклич мене до благословенних. Я молю уклінно, серце скрушене як порох, потурбуйся про мій кінець! У той день сліз підніметься із праху той, кого будуть судити. Людину провинну пощади, Боже, милостивий Господи Icyсe, дай їм спокій! Амінь!

Українська версія скомпільована Півтоном Безвухим з наступних перекладів:

• сайт фестивалю "Через століття та країни"
• Переклад Анни Камінської (польськ.)
  
• Переклад Яна Білобоцького (польськ.)
• Словник латинських крилатих висловів. © «Русский язык-Медиа», 2003, Бабичев Н.Т., Боровський Я.М. 2,5 тис. статей.