ДІАТОНІКА (від грец. dіа — через і тонос; — тон, буквально — та, що йде по тонах) — ладова система, всі звуки якої можуть бути розташовані по квінтах.
ВАРІАЦІЇ (В.), ВАРІАЦІЙНА ФОРМА (Варіаційній формі.), тема з варіаціями, варіаційний цикл — муз. форма, широко і стабільно культивована в єв- роп. профес. музиці 16—20 ст.
Поліфо́нія (від грец. poly — багато і phone — звук) — вид багатоголосся,
у якому окремі мелодії або групи мелодій мають самостійне значення і
самостійний інтонаційно-ритмічний розвиток, зберігаючи рівноправність
голосів та незбігання в різних голосах каденцій, цезур, кульмінацій,
акцентів та ін.
Мікрохрома́тика — (від грец. μιχρος — маленький і χρωμα — колір, рос. Микрохроматика, англ. microchromatics) (також мікроінтерва́ліка, мікрото́ніка і т.і.) — звукова система, що використовує інтервали менші за півтон.
Інтервали вужчі за півтону називають мікроінтерва́лами. Звуки, що
входять в мікрохрома́тику, іноді називають мікротонами.
Теорія | Переглядів:1075 | Author:переклав українською ПівтонБезвухий | Додав:composer | Дата:09.08.2010 | Коментарі (0)
Інтерва́лом в музиці називається відношення висот двох тонів, що визначається відношенням частот їх коливань. Якщо звуки музичного інтервалу звучать послідовно - інтервал називаєтсья мелодичним, якщо одночасно - гармонічним. Нижній звук інтервалу називається його основою, а верхній - вершиною.
Атона́льність (від грецької заперечувальної частки а і тональність)
в музиці — термін, яким позначають музику (найчастіше ХХ і ХХІ сторіч),
що не має тональності.
Давньогрецькі лади, система музичних ладів, що використовувалась в Стародавній Греції. Розвиток цієї системи охоплює понад 500 років, починаючись від системи тетрахордів і закінчуючи т. зв. «повною системою», що включала 15 звуків.
Музична нотація — сукупність графічних знаків, призначених
для запису музики. Пошуки способу знакової фіксації музики
почалися ще в Давньому Єгипті, але тривають і досі. З
розвитком музичного мистецтва і появою фігури композитора - творця музичних композицій,
музична нотація стала необхідною умовою фіксації музичних творів.
Музичний стиль - сукупність засобів та прийомів художньої
виразності, що історично склалась і відображає естетичні погляди різних
суспільних груп певної епохи або творчого напрямку.