Теорія - Музична енциклопедія - Статті

ДІАТОНІКА (від грец. dіа — через і тонос; — тон, буквально — та, що йде по тонах) — ладова система, всі звуки якої можуть бути розташовані по квінтах.

Варіації

ВАРІАЦІЇ (В.), ВАРІАЦІЙНА ФОРМА (Варіаційній формі.), тема з варіаціями, варіаційний цикл — муз. форма, широко і стабільно культивована в єв- роп. профес. музиці 16—20 ст.

Z-Plane synthesis

Теорія | Переглядів: 1092 | Додав: composer | Дата: 09.01.2012 | Коментарі (0)

Лінійно-арифметичний синтез

Теорія | Переглядів: 938 | Додав: composer | Дата: 09.01.2012 | Коментарі (0)

Фрактальний синтез звуку

Теорія | Переглядів: 1042 | Додав: composer | Дата: 09.01.2012 | Коментарі (0)

Гранульний синтез звуку

Поліфонія

Поліфо́нія (від грец. poly — багато і phone — звук) — вид багатоголосся, у якому окремі мелодії або групи мелодій мають самостійне значення і самостійний інтонаційно-ритмічний розвиток, зберігаючи рівноправність голосів та незбігання в різних голосах каденцій, цезур, кульмінацій, акцентів та ін.

Мікрохроматика

Мікрохрома́тика — (від грец. μιχρος — маленький і χρωμα — колір, рос. Микрохроматика, англ. microchromatics) (також мікроінтерва́ліка, мікрото́ніка і т.і.) — звукова система, що використовує інтервали менші за півтон. Інтервали вужчі за півтону називають мікроінтерва́лами. Звуки, що входять в мікрохрома́тику, іноді називають мікротонами.

Музичні інтервали

Інтерва́лом в музиці називається відношення висот двох тонів, що визначається відношенням частот їх коливань. Якщо звуки музичного інтервалу звучать послідовно - інтервал називаєтсья мелодичним, якщо одночасно - гармонічним. Нижній звук інтервалу називається його основою, а верхній - вершиною.

Атональність

Атона́льність (від грецької заперечувальної частки а і тональність) в музиці — термін, яким позначають музику (найчастіше ХХ і ХХІ сторіч), що не має тональності.

Додекафонія

Додекафо́нія ( грец. dodeca — дванадцять; phone — звук) — метод композиції на основі дванадцяти тонів, які співвіднесені лише між собою.

Давньогрецькі лади

Давньогрецькі лади, система музичних ладів, що використовувалась в Стародавній Греції. Розвиток цієї системи охоплює понад 500 років, починаючись від системи тетрахордів і закінчуючи т. зв. «повною системою», що включала 15 звуків.

Нотація

Музична нотація — сукупність графічних знаків, призначених для запису музики. Пошуки способу знакової фіксації музики почалися ще в Давньому Єгипті, але тривають і досі. З розвитком музичного мистецтва і появою фігури композитора - творця музичних композицій, музична нотація стала необхідною умовою фіксації музичних творів.

Теорія | Переглядів: 4417 | Додав: composer | Дата: 20.05.2010 | Коментарі (0)

Музичний стиль

Музичний стиль - сукупність засобів та прийомів художньої виразності, що історично склалась і відображає естетичні погляди різних суспільних груп певної епохи або творчого напрямку.

Теорія | Переглядів: 17080 | Додав: composer | Дата: 04.11.2009 | Коментарі (0)

		Пн, 13.10.2025
	Композитор