ДУМИ — український пісенний народний героїчний епос, що виник під час козацьких війн проти турецько-татарських нападів, польско-шляхетського гніту в бо­ротьбі за національну незалежність

ДОМРА — народний струнно-щипковий інструмент ро­дини тамбуроподібних. Відома з часів Київської Русі в мистецтві скоморохів, упродовж століть мігрувала з північних територій Київської Русі на південь і навпаки. 

ДОМАРАЦЬКИЙ Іван (18 ст.) - композитор. Вперше згадує Н. Герасимова-Персидська, яка відносить його творчість до 1730—40-х. Сьогодні незаперечним є твердження, що Д. — представник української композиторської школи в галузі професійної церковної музики.

ДІАТОНІКА (від грец. dіа — через і тонос; — тон, буквально — та, що йде по тонах) — ладова си­стема, всі звуки якої можуть бути розташовані по квінтах. 

ДИЧКО Леся (Людмила) Василівна (24.10.1939, м. Київ) — композиторка, педагог, муз.-громадська діячка. Дочка В. Дичка. 3аслужена діячка мистецтв УРСР (1982). Народна артистка України (1995). Лауреатка Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1989), Республіканської комсомольської премії ім. М. Островського (1970). Член НСКУ (1965). Почесний член Нац. спілки худож­ників України (2006). 

ВЕРЬОВКА Григорій Гурійович [13 (25).12. 1895, м. Березна, тепер Менського р-ну Черніг. обл. — 21.10.1964, м. Київ] — композитор, хор. диригент, педагог, муз.-громад, діяч. Чоловік Е. Скрипчинської-Вєрьовки. Н. а. УРСР (1960). Лауреат Сталінської премії (1948), Держ. премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1968, посмертно). 

Верховинець (справж. прізв. - Костів) Ва­силь Миколайович (5.01.1880, с. Старий Мізунь Станіславівського воєводства, тепер Івано-Фр. обл. — 11,04.1938, м. Київ) — актор, співак (лірико-драм. тенор), етнограф, диригент, хорео­граф, композитор, педагог. 

ВАХНЯНИН (криптоніми і псевд.: В. Н.; Н. В. Н. В-ъ; Н. із-над Сяну; Наталь з-над Сяну; А. В. Еволюційник; * * *; та ін.) Анатоль (Наталь Климентович (19.09.1841, с. Синява побл. Пере мишля Ряшівського повіту, тепер м. Сенява Же шувського воєводства, Польща — 11.02.1908 м. Львів) — композитор, диригент, співак, пись­менник, публіцист, критик, громад.-політ, культ, діяч. Один з лідерів партії народовців у Галичині, посол до Галиц. сейму й Австр. пар­ламенту (1894—1900). З родини священика. Навч. у Перемиській гімназії (1851—59), духов, семінарії (1859—63). 1868 закін. істор.-географ, ф-т Віден. ун-ту.

ВАРІАЦІЇ (В.), ВАРІАЦІЙНА ФОРМА (Варіаційній формі.), тема з варіаціями, варіаційний цикл — муз. фор­ма, широко і стабільно культивована в єв- роп. профес. музиці 16—20 ст. 

ВАР'ЄТЕ (франц. variete, від лат. varietas — різноманітність, строкатість, суміш) — вид т-ру, де у виставах поєднуються різні жанри театрального, музичного та циркового мистецтва. 

БАЛАЛАЙКА — нар. 3-струн. щипковий інстру­мент сімейства тамбуровидних.

БАЛАДА (him. ballade, франц. ballade, Про­ванс. balada, від пізньолат. ballo — танцюю). 1. Жанр вок. та інстр. музики, якому типологічно притаманні риси епічної пісенності, елементи танцювальності, вплив літ.-програмних асоці­ацій. Початково сформувався в добу середнь­овіччя (кін. 12 ст.) у роман, народів як вок. жанр, що супроводжувався танц. рухами. За­вдяки мандруючим музикантам — менестре­лям — поширився у країнах Європи. Появу Б. у профес. музиці значною мірою спричинив роз­квіт літ. балади в епоху романтизму (Р. Берне, В. Скотт, Ф. Шіллер, Й. В. Гете, А. Міцкевич, В. Жуковський, Т. Шевченко). До яскравих прикладів вок. різновиду Б. належать "Лісовий цар" ("Вільшаний король") Ф. Шуберта на вірші Й. Гете, "Лорелея" Ф. Ліста на текст Г. Гейне, "Балада про Фульського короля" з опери "Фауст" Ш. Ґуно, Балада Томського з опери "Пікова дама" П. Чайковського. На відміну від вок., інстр. Б. (переважно для фп.) — досить розгорнута, вільно побудована п'єса, де поєднуються розповідні і лір.-драм, моменти (Ф. Шопен, Ф. Ліст, Й. Брамс). Окреме місце посідає фп. "Балада" Е. Ґріґа, де вперше в історії жанру було використано форму варіацій.

Асоціація сучасної музики України (АСМУ) — перше професійне об'єднання композиторів і виконавців в Україні. Заснована восени 1926 як творча "лабораторія" при київській майстерні композиторів Музичного товариства ім. М. Леонтовича за ініціативою Товариства прихильників музики

Загайке́вич Алла Леонідівна (народилася 17 грудня 1966 року, Хмельницький) — український композитор, учасниця багатьох міжнародних фестивалів сучасної музики в і.