МЕЦО-СОПРАНО (італ. mezzosoprano, від mezzo — середній) — жін. голос, проміжний між сопрано й контральто. кін

МАЙБОРОДА Платон Іларіонович (1.12.1918, хут. Пелехівщина, тепер Глобинського р-ну Полтав. обл. — 8.07.1989, м. Київ) — компо­зитор, муз.-громад, діяч. Брат Г. Майбороди. Дядько Р. Майбороди. Лауреат Сталінської премії СРСР (1950), Держ. премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1962), премії за музику до к/ф (1959, "Літа молодії"). 3. д. м. УРСР (1957), Н. а. УРСР (1968), Н. а. СРСР (1979). Член СКУ (1947). Нагороджений дипломом за найкращу пісню 20 ст. (К., 2007; посмертно; за пісню "Рідна мати моя"), призом Рос. кіноака- демії "Ніка" за видат. внесок у музику кіно (М., 2008).

МАЙБОРОДА Георгій Іларіонович (1.12.1913, хут. Пелехівщина Глобинського р-ну Полтав. обл. — 06.12.1992, м. Київ) — композитор, диригент, культ.-громад. діяч, педагог. 3. д. м. УРСР (1958). Н. а. СРСР (1960). Голова правлін­ня СКУ (1967—69). Секретар СК СРСР (1962- 69). Лауреат Держ. премії УРСР ім. Т. Шевченка (1963), Премії ім. М. Лисенка (1983). Депутат Верховної Ради УРСР (1967, 1971, 1975). Брат П. Майбороди, батько Р. Майбороди.

Ґучжен (гуджен) — популярний в Китаї національний музичний інструмент.

ЖАРТІВЛИВІ ПІСНІ (ЖП.) — один із шарів українського музичного фольклору жартівливого чи сатиричного змісту.

ЕКСПРЕСІОНІЗМ (від. лат. expressio — вира­жати) — художній напрям, що знайшов відобра­ження в музиці 1-ї чверті 20 ст.

ЕЛЕКТРОННА МУЗИКА (ЕМ.) — напрям у музиці 2-ї пол. 20 ст., музика, що створюється за допомогою електронної, електроакустичної та звуковідтворювальної апаратури у спец, сту­діях

Алеато́рика (від лат. alea — гральна кость; жереб, випадковість) — метод музичної композиції 20 століття, заснований на випадковості як одному з головних формотворчих музично-виражальних принципів композиції.