Дж. Россіні. «Севільський цирульник»:

І дія: №1. Вступ - №2. Каватина Фігаро -  №3. Канцона Альмавіви - №4. Дует Фігаро та Альмавіви - №5. Каватина Розіни.- №6. Арія Базіліо
 - №7. Дует Розіни й Фігаро - №8. Арія Бартоло - №9. Фінал І дії

ІІ дія: №10. Дует Графа й Бартоло - № 11. Арія Розіни. - № 12. Аріетта Бартоло.- №13. Квінтет - № 14. Арія Берти. - № 15. Буря - № 16. Терцет: Розіна, Граф і Фігаро - №17. Речитатив і фінал.

№ 14. Арія Берти.

Берта:
Опікун женитись хоче,
А дівчину до подружжя
З молодим і любим тягне,
І виходить чортівня!
Так, так, і виходить чортівня,
Так, так, і виходить чортівня,
І виходить чортівня,
І виходить чортівня,
І виходить чортівня,
І виходить чортівня!

Що таке кохання, справді?
Це не жарти, це не сміх!
О, кохання небезпечне,
Зводить з розуму усіх!
Наче пошесть неодв’язна,
Чи примара неминуча,
Як воно у серце влучить,
Каламутить розум зразу…
Ах, сама я рознещасна,
Ах, сама я рознещасна,
Ах, сама я роз нещасна
Закохалась без надій,
Закохалась без надій.

Старість, ти ланцюг страждання;
Непотрібного шукання,
Безнадійного бажання
Повна й розпачливих мрій,
Так, так, повна розпачливих мрій,
Так, так, повна розпачливих мрій,
Повна розпачливих мрій,
Повна розпачливих мрій.
Старість, ти ланцюг страждання;
Повна розпачливих мрій,
Повна розпачливих мрій,
Старість, ти ланцюг страждання,
Повна розпачливих мрій,
Повна розпачливих мрій,
Повна розпачливих мрій,
Повна розпачливих мрій,
Так, повна розпачливих мрій,
Повна розпачливих мрій!

Іде. Входять Бартоло і дон Базіліо

Бартоло:
Так ніякого дон Алонсо ви навіть і не знали?

Базіліо:
Ні, я не знав.

Бартоло:
Виходить, що прислав нам граф його!
Вони страшну інтригу затівали…

Базіліо:
Я як ваш приятель скажу вам,
Що він і є сам Альмавіва!

Бартоло:
Сам граф?

Базіліо:
Сам граф! (набік)
(Мій гаманець посвідчить!)

Бартоло:
Ну, все одно, нотаріуса вам
Одвідать швидше треба і з ним вернутись;
Шлюбний мій контракт сьогодні ж ми підпишем.

Базіліо:
Одвідать? Та де ваш розум?
Та дощ надворі, до того ж
Нотаріуса нині запросив був Фігаро.
Цирульник племінницю посватав…

Бартоло:
Племінницю? Яку ж то?..
Він ніколи не мав племінниць…
О чи не хочуть кашу прегарячу
Цеї ночі тут заварить вони?
Нотаріуса треба одвідать в тій хвилині!
Ось ключ візьміть ви од під’їзду (дає ключ)
І вирушайте, та найскоріш!

Базіліо:
Не тривожтесь, миттю я, і повернусь!

Іде.

Бартоло:
По волі чи неволі, Розіну підкорю собі.
До речі!.. Прийшла думка хороша:

(виймає з кишені записку Розіни до Графа)

Той лист маленький,
Що писаний до графа від Розіни,
Згодиться тут.
Сеньйор же мій шановний дон Алонсо, пройдисвіт,
Мимоволі дав мені убивчу зброю.
Гей, Розіно, Розіно, покажіться, де ви там?

(Розіна мовчки входить до кімнати)

Я можу дещо вам про милого сказати.
Так шкода вас, сердешну,
Клянуся, ваш вибір був невдалий надзвичайно!
Милий ваш, погляньте, з вас сміється з коханкою якоюсь;
(Подає Розіні її записку до Ліндора)
Ось вам і доказ!

Розіна:
(О небо! Моя записка!)

Бартоло:
Дон Алонсо і цирульник таємну змову склали, ви їм не вірте!
Вони – агенти Альмавіви, і вас йому спровадять.

Розіна:
Вони – агенти? Що я чую!
Ви, Ліндор мій, мерзенний зрадник!
Та я помщуся вам!
Хай знають, що гратись так не варт зо мною.
Сеньйор… Признайтесь: одружитись зі мною ви б хотіли?

Бартоло:
Так, хотів би!

Розіна:
Так от: я згодна! Я… ще й рада буду.
Та щоб негайно, бо знайте:
Опівночі дурисвіт цей поганий
Із Фігаро прийде:
Від вас втекти і повінчатись я хотіла…

Бартоло:
О, кровопивці!
Я замкну всі двері!

Розіна:
Що двері, сеньйор!
Через віконце можна.
Ключ буде з ними.

Бартоло:
На варті стану я!
Та… якщо у них кинджали…
Доню люба, раз ви тепер на добре навернулись,
Ось як зробім: замкніться
В кімнаті в себе ви, а я піду по варту,
Скажу, що тут злодії, чи щось таке там.
Тільки між нами! Так, замикайтесь,
Я враз вернуся!

Іде

Розіна:
Скільки нежданих горя і нещастя!

Іде