Чт, 13.08.2020
Композитор


Тексти Півтона Безхвухого доступні на умовах ліцензії creative commons/share alike 3.0. Дозволяється передруковувати за умови збереження вказаної ліцензії, гіперпосилання на джерело та вказання автора. Інші тексти належать їх авторам.

меню сайту

Категорії каталогу
Статті [91]
Огляди, Ессе
Музична енциклопедія [166]
Статті енциклопедичного характеру
Інше [39]
Гумор [10]
Наше опитування
Яку музику Ви любите?

Усього відповіли: 58
Головна » Статті

всього матеріалів у каталозі: 297
Показано матеріалів: 141-160
Сторінки: « 1 2 ... 6 7 8 9 10 ... 14 15 »

БАСОЛЯ — струнно-смичковий інстру­мент басово-тенорового регістру з родини смичкових, що використовується у нар. тра­диції, здебільшого у три-, рідше — дво- і ще рідше — чотириструнному варіантах. 

Інструменти і обладнання | Переглядів: 1020 | Author: М. Хай, Н. Якименко | Додав: paleozavr | Дата: 17.08.2014 | Коментарі (0)

БАРТОК (Bartok) Бела (25.03.1881, м. Надьсентміклош, тепер Синніколаул-Маре, Ру­мунія - 26.09.1945, м. Нью-Йорк, США) - угор, композитор, етномузиколог, піаніст. Лауреат Міжн. премії Миру (1955), премії ім. Л. Кошута (1948). 

Композитори Європи | Переглядів: 1476 | Author: А. Калениченко | Додав: paleozavr | Дата: 17.08.2014 | Коментарі (0)

Жанри | Переглядів: 1185 | Author: Б. Фільц | Додав: paleozavr | Дата: 17.08.2014 | Коментарі (0)

БАРВІНСЬКИЙ Василь Олександрович (крипт. - В. Б.) (20.02. 1888, м. Тернопіль - 9.06.1963, м. Львів) — композитор, піаніст, му­зикознавець, педагог, муз.-громад, діяч. Син Олександра та Євгенії, брат Богдана та Олек­сандра, батько Івана-Севастяна Барвінських. Професор, доктор мист-ва (1940), почесний доктор Укр. ун-ту у Празі (1937). 

Українські композитори | Переглядів: 2494 | Author: С. Павлишин | Додав: paleozavr | Дата: 17.08.2014 | Коментарі (0)

БАРАБАН — ударний муз. інструмент з родини мембранофонів. 

Інструменти і обладнання | Переглядів: 861 | Author: А. Азарова, М. Хай | Додав: paleozavr | Дата: 17.08.2014 | Коментарі (0)

ВЕРБИЦЬКИЙ Михайло (Михайлович), [4.03. 1815, с. Явірник Руський Бірчанського повіту, тепер Польща — 7(19).12.1870, с. Млини, тепер Пшемисльського воєводства, Польща] — компо­зитор, хор. диригент, муз. діяч, священик. Один із перших укр. профес. композиторів у Галичи­ні та зачинателів нац. комп. школи. Автор музи­ки пісні "Ще не вмерла Україна", що стала укр. нац. гімном, а 1996 затверджена як музика Держ. гімну України.

Українські композитори | Переглядів: 3413 | Author: М. Загайкевич | Додав: paleozavr | Дата: 13.08.2014 | Коментарі (0)

ВЕНЯВСЬКИЙ (Wieniawski) Генрик [10.07. 1835, м.Люблін, Польща - 31.03(12.04).1880, м. Мос­ква, похов. у Варшаві] — польський скрипаль, ком­позитор, педагог.

Композитори Європи | Переглядів: 933 | Author: К. Мамаева | Додав: paleozavr | Дата: 13.08.2014 | Коментарі (0)

ДЖАЗ (англ. jazz) — рід професійного музичного мистецт­ва. Виник на Півдні США на межі 19—20 ст. як результат тривалої взаємодії афро-амер. і єв- роп. муз. культур. Джерелами Д. є муз. фольк­лор афро-американців (трудові, релігійні та світські пісні) і фольклор та побутова музика бі­лих переселенців з Європи. Термін "Д." (спершу — jass, пізніше — jazz) вживається з серед. 1910-х — спочатку для позначення ансамблів та виконуваної ними музики.

Напрямки | Переглядів: 1157 | Author: В. Романко | Додав: paleozavr | Дата: 12.08.2014 | Коментарі (0)

ДУМИ — український пісенний народний героїчний епос, що виник під час козацьких війн проти турецько-татарських нападів, польско-шляхетського гніту в бо­ротьбі за національну незалежність

Жанри | Переглядів: 1058 | Author: С. Грица | Додав: paleozavr | Дата: 11.08.2014 | Коментарі (0)

ДОМРА — народний струнно-щипковий інструмент ро­дини тамбуроподібних. Відома з часів Київської Русі в мистецтві скоморохів, упродовж століть мігрувала з північних територій Київської Русі на південь і навпаки. 

Інструменти і обладнання | Переглядів: 1292 | Author: А. Муха | Додав: paleozavr | Дата: 11.08.2014 | Коментарі (0)

ДОМАРАЦЬКИЙ Іван (18 ст.) - композитор. Вперше згадує Н. Герасимова-Персидська, яка відносить його творчість до 1730—40-х. Сьогодні незаперечним є твердження, що Д. — представник української композиторської школи в галузі професійної церковної музики.

Українські композитори | Переглядів: 944 | Author: О. Шевчук | Додав: paleozavr | Дата: 11.08.2014 | Коментарі (0)

ДІАТОНІКА (від грец. dіа — через і тонос; — тон, буквально — та, що йде по тонах) — ладова си­стема, всі звуки якої можуть бути розташовані по квінтах. 

Теорія | Переглядів: 701 | Author: О. Котляревська | Додав: paleozavr | Дата: 11.08.2014 | Коментарі (0)

ДИЧКО Леся (Людмила) Василівна (24.10.1939, м. Київ) — композиторка, педагог, муз.-громадська діячка. Дочка В. Дичка. 3аслужена діячка мистецтв УРСР (1982). Народна артистка України (1995). Лауреатка Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1989), Республіканської комсомольської премії ім. М. Островського (1970). Член НСКУ (1965). Почесний член Нац. спілки худож­ників України (2006). 

Українські композитори | Переглядів: 3520 | Author: С. Грица | Додав: paleozavr | Дата: 11.08.2014 | Коментарі (0)

ВЕРЬОВКА Григорій Гурійович [13 (25).12. 1895, м. Березна, тепер Менського р-ну Черніг. обл. — 21.10.1964, м. Київ] — композитор, хор. диригент, педагог, муз.-громад, діяч. Чоловік Е. Скрипчинської-Вєрьовки. Н. а. УРСР (1960). Лауреат Сталінської премії (1948), Держ. премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1968, посмертно). 

Українські композитори | Переглядів: 2050 | Author: Л. Пархоменко | Додав: paleozavr | Дата: 11.08.2014 | Коментарі (0)

Верховинець (справж. прізв. - Костів) Ва­силь Миколайович (5.01.1880, с. Старий Мізунь Станіславівського воєводства, тепер Івано-Фр. обл. — 11,04.1938, м. Київ) — актор, співак (лірико-драм. тенор), етнограф, диригент, хорео­граф, композитор, педагог. 

Українські композитори | Переглядів: 1874 | Author: Л. Пархоменко | Додав: paleozavr | Дата: 10.08.2014 | Коментарі (0)

ВАХНЯНИН (криптоніми і псевд.: В. Н.; Н. В. Н. В-ъ; Н. із-над Сяну; Наталь з-над Сяну; А. В. Еволюційник; * * *; та ін.) Анатоль (Наталь Климентович (19.09.1841, с. Синява побл. Пере мишля Ряшівського повіту, тепер м. Сенява Же шувського воєводства, Польща — 11.02.1908 м. Львів) — композитор, диригент, співак, пись­менник, публіцист, критик, громад.-політ, культ, діяч. Один з лідерів партії народовців у Галичині, посол до Галиц. сейму й Австр. пар­ламенту (1894—1900). З родини священика. Навч. у Перемиській гімназії (1851—59), духов, семінарії (1859—63). 1868 закін. істор.-географ, ф-т Віден. ун-ту.

Українські композитори | Переглядів: 2217 | Author: Л. Пархоменко | Додав: paleozavr | Дата: 10.08.2014 | Коментарі (0)

ВАРІАЦІЇ (В.), ВАРІАЦІЙНА ФОРМА (Варіаційній формі.), тема з варіаціями, варіаційний цикл — муз. фор­ма, широко і стабільно культивована в єв- роп. профес. музиці 16—20 ст. 

Теорія | Переглядів: 3195 | Author: Л. Анікієнко | Додав: paleozavr | Дата: 10.08.2014 | Коментарі (0)

ВАР'ЄТЕ (франц. variete, від лат. varietas — різноманітність, строкатість, суміш) — вид т-ру, де у виставах поєднуються різні жанри театрального, музичного та циркового мистецтва. 

Історія | Переглядів: 938 | Додав: paleozavr | Дата: 10.08.2014 | Коментарі (0)

БАЛАЛАЙКА — нар. 3-струн. щипковий інстру­мент сімейства тамбуровидних.

Інструменти і обладнання | Переглядів: 916 | Author: Анотн Муха | Додав: paleozavr | Дата: 08.08.2014 | Коментарі (0)

БАЛАДА (him. ballade, франц. ballade, Про­ванс. balada, від пізньолат. ballo — танцюю). 1. Жанр вок. та інстр. музики, якому типологічно притаманні риси епічної пісенності, елементи танцювальності, вплив літ.-програмних асоці­ацій. Початково сформувався в добу середнь­овіччя (кін. 12 ст.) у роман, народів як вок. жанр, що супроводжувався танц. рухами. За­вдяки мандруючим музикантам — менестре­лям — поширився у країнах Європи. Появу Б. у профес. музиці значною мірою спричинив роз­квіт літ. балади в епоху романтизму (Р. Берне, В. Скотт, Ф. Шіллер, Й. В. Гете, А. Міцкевич, В. Жуковський, Т. Шевченко). До яскравих прикладів вок. різновиду Б. належать "Лісовий цар" ("Вільшаний король") Ф. Шуберта на вірші Й. Гете, "Лорелея" Ф. Ліста на текст Г. Гейне, "Балада про Фульського короля" з опери "Фауст" Ш. Ґуно, Балада Томського з опери "Пікова дама" П. Чайковського. На відміну від вок., інстр. Б. (переважно для фп.) — досить розгорнута, вільно побудована п'єса, де поєднуються розповідні і лір.-драм, моменти (Ф. Шопен, Ф. Ліст, Й. Брамс). Окреме місце посідає фп. "Балада" Е. Ґріґа, де вперше в історії жанру було використано форму варіацій.

Жанри | Переглядів: 1733 | Author: Л. Ефремова. О. Кушнірук | Додав: paleozavr | Дата: 08.08.2014 | Коментарі (0)

Форма входу
Пошук
друзі сайту
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Статистика
Copyright Півтон Безвухий © 2020