Тексти Півтона Безхвухого доступні на умовах ліцензії creative commons/share alike 3.0. Дозволяється передруковувати за умови збереження вказаної ліцензії, гіперпосилання на джерело та вказання автора. Інші тексти належать їх авторам.
БАСОЛЯ — струнно-смичковий інструмент басово-тенорового регістру з родини смичкових, що використовується у нар. традиції, здебільшого у три-, рідше — дво- і ще рідше — чотириструнному варіантах.
БАРТОК (Bartok) Бела (25.03.1881, м. Надьсентміклош, тепер Синніколаул-Маре, Румунія - 26.09.1945, м. Нью-Йорк, США) - угор, композитор, етномузиколог, піаніст. Лауреат Міжн. премії Миру (1955), премії ім. Л. Кошута (1948).
БАРВІНСЬКИЙ Василь Олександрович (крипт. - В. Б.) (20.02. 1888, м. Тернопіль - 9.06.1963, м. Львів) — композитор, піаніст, музикознавець, педагог, муз.-громад, діяч. Син Олександра та Євгенії, брат Богдана та Олександра, батько Івана-Севастяна Барвінських. Професор, доктор мист-ва (1940), почесний доктор Укр. ун-ту у Празі (1937).
ВЕРБИЦЬКИЙ Михайло (Михайлович), [4.03. 1815, с. Явірник Руський Бірчанського повіту, тепер Польща — 7(19).12.1870, с. Млини, тепер Пшемисльського воєводства, Польща] — композитор, хор. диригент, муз. діяч, священик. Один із перших укр. профес. композиторів у Галичині та зачинателів нац. комп. школи. Автор музики пісні "Ще не вмерла Україна", що стала укр. нац. гімном, а 1996 затверджена як музика Держ. гімну України.
ВЕНЯВСЬКИЙ (Wieniawski) Генрик [10.07. 1835, м.Люблін, Польща - 31.03(12.04).1880, м. Москва, похов. у Варшаві] — польський скрипаль, композитор, педагог.
ДЖАЗ (англ. jazz) — рід професійного музичного мистецтва. Виник на Півдні США на межі 19—20 ст. як результат тривалої взаємодії афро-амер. і єв- роп. муз. культур. Джерелами Д. є муз. фольклор афро-американців (трудові, релігійні та світські пісні) і фольклор та побутова музика білих переселенців з Європи. Термін "Д." (спершу — jass, пізніше — jazz) вживається з серед. 1910-х — спочатку для позначення ансамблів та виконуваної ними музики.
ДУМИ — український пісенний народний героїчний епос, що виник під час козацьких війн проти турецько-татарських нападів, польско-шляхетського гніту в боротьбі за національну незалежність
ДОМРА — народний струнно-щипковий інструмент родини тамбуроподібних. Відома з часів Київської Русі в мистецтві скоморохів, упродовж століть мігрувала з північних територій Київської Русі на південь і навпаки.
ДОМАРАЦЬКИЙ Іван (18 ст.) - композитор. Вперше згадує Н. Герасимова-Персидська, яка відносить його творчість до 1730—40-х. Сьогодні незаперечним є твердження, що Д. — представник української композиторської школи в галузі професійної церковної музики.
ДІАТОНІКА (від грец. dіа — через і тонос; — тон, буквально — та, що йде по тонах) — ладова система, всі звуки якої можуть бути розташовані по квінтах.
ДИЧКО Леся (Людмила) Василівна (24.10.1939, м. Київ) — композиторка, педагог, муз.-громадська діячка. Дочка В. Дичка. 3аслужена діячка мистецтв УРСР (1982). Народна артистка України (1995). Лауреатка Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1989), Республіканської комсомольської премії ім. М. Островського (1970). Член НСКУ (1965). Почесний член Нац. спілки художників України (2006).
ВЕРЬОВКА Григорій Гурійович [13 (25).12. 1895, м. Березна, тепер Менського р-ну Черніг. обл. — 21.10.1964, м. Київ] — композитор, хор. диригент, педагог, муз.-громад, діяч. Чоловік Е. Скрипчинської-Вєрьовки. Н. а. УРСР (1960). Лауреат Сталінської премії (1948), Держ. премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1968, посмертно).
Верховинець (справж. прізв. - Костів) Василь Миколайович (5.01.1880, с. Старий Мізунь Станіславівського воєводства, тепер Івано-Фр. обл. — 11,04.1938, м. Київ) — актор, співак (лірико-драм. тенор), етнограф, диригент, хореограф, композитор, педагог.
ВАХНЯНИН (криптоніми і псевд.: В. Н.; Н. В. Н. В-ъ; Н. із-над Сяну; Наталь з-над Сяну; А. В. Еволюційник; * * *; та ін.) Анатоль (Наталь Климентович (19.09.1841, с. Синява побл. Пере мишля Ряшівського повіту, тепер м. Сенява Же шувського воєводства, Польща — 11.02.1908 м. Львів) — композитор, диригент, співак, письменник, публіцист, критик, громад.-політ, культ, діяч. Один з лідерів партії народовців у Галичині, посол до Галиц. сейму й Австр. парламенту (1894—1900). З родини священика. Навч. у Перемиській гімназії (1851—59), духов, семінарії (1859—63). 1868 закін. істор.-географ, ф-т Віден. ун-ту.
ВАРІАЦІЇ (В.), ВАРІАЦІЙНА ФОРМА (Варіаційній формі.), тема з варіаціями, варіаційний цикл — муз. форма, широко і стабільно культивована в єв- роп. профес. музиці 16—20 ст.
ВАР'ЄТЕ (франц. variete, від лат. varietas — різноманітність, строкатість, суміш) — вид т-ру, де у виставах поєднуються різні жанри театрального, музичного та циркового мистецтва.
