Тексти Півтона Безхвухого доступні на умовах ліцензії creative commons/share alike 3.0. Дозволяється передруковувати за умови збереження вказаної ліцензії, гіперпосилання на джерело та вказання автора. Інші тексти належать їх авторам.
БАЛАДА (him. ballade, франц. ballade, Прованс. balada, від пізньолат. ballo — танцюю). 1. Жанр вок. та інстр. музики, якому типологічно притаманні риси епічної пісенності, елементи танцювальності, вплив літ.-програмних асоціацій. Початково сформувався в добу середньовіччя (кін. 12 ст.) у роман, народів як вок. жанр, що супроводжувався танц. рухами. Завдяки мандруючим музикантам — менестрелям — поширився у країнах Європи. Появу Б. у профес. музиці значною мірою спричинив розквіт літ. балади в епоху романтизму (Р. Берне, В. Скотт, Ф. Шіллер, Й. В. Гете, А. Міцкевич, В. Жуковський, Т. Шевченко). До яскравих прикладів вок. різновиду Б. належать "Лісовий цар" ("Вільшаний король") Ф. Шуберта на вірші Й. Гете, "Лорелея" Ф. Ліста на текст Г. Гейне, "Балада про Фульського короля" з опери "Фауст" Ш. Ґуно, Балада Томського з опери "Пікова дама" П. Чайковського. На відміну від вок., інстр. Б. (переважно для фп.) — досить розгорнута, вільно побудована п'єса, де поєднуються розповідні і лір.-драм, моменти (Ф. Шопен, Ф. Ліст, Й. Брамс). Окреме місце посідає фп. "Балада" Е. Ґріґа, де вперше в історії жанру було використано форму варіацій.
Асоціація сучасної музики України (АСМУ) — перше професійне об'єднання композиторів і виконавців в Україні. Заснована восени 1926 як творча "лабораторія" при київській майстерні композиторів Музичного товариства ім. М. Леонтовича за ініціативою Товариства прихильників музики
...одним із найяскравіших рудиментів у сфері музичної
освіти, що його Україна отримала у спадок від періоду комуністичної
окупації, є наявність у вищих навчальних закладах України окремих курсів
«російського»: чи то музики а чи політичної думки…
Ігор Стецюк, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Державної
премії ім. О. Довженка, професор Національної музичної академії України
ім. П. І. Чайковського
Еволюція електронних синтезаторів.
Стаття опублікована у збірнику "Мистецтвознавчі записки", вип. 19 (2011).
Інтерв'ю Валерії Ценової, доктора мистецтвознавства, професора Московської консерваторії з композиторами Ігорем Кефаліді та Андрієм Смірновим. Переклав українською Півтон Безвухий.
